До дня народження Рафаеля Лемкіна презентують "Атлас Голодомору"
Електронний атлас – це перший етап проекту «Мапа: інтерактивний атлас України», який дасть змогу в подальшому прослідковувати та накладати дані з різних галузей життя, не тільки демографічні, на конкретну місцевість.
Національний музей «Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні» спільно з Українським науковим інститутом Гарвардського університету 24 червня, в день 115-річниці з дня народження видатного правника, автора терміну «геноцид» Рафаеля Лемкіна, представить широкій громадськості електронний ресурс «Атлас Голодомору».
Атлас Голодомору було вперше презентовано науковій громадськості у листопаді 2013 року і відтоді він був доступним на веб-сайті Українського наукового інституту Гарвардського університету. З травня 2015 року всі охочі, відвідуючи Меморіал жертв Голодомору мають можливість ознайомитись з даними про демографічні втрати України внаслідок Голодомору 1932-1933 рр. на національному, обласному та районному рівнях – для цього у Залі пам’яті встановлені електронні моноблоки, на яких і ретранслюється атлас.
Як зазначили фахівці, демографічні втрати складаються з прямих (надлишок смертей) і непрямих (дефіцит народжень). Вони розраховуються як різниця між реальною кількістю смертей і народжень в умовах голоду та їхньою гіпотетичною кількістю, яка могла б бути за умови відсутності голоду. Для розрахунку втрат використано метод демографічної реконструкції, тобто повномасштабне відновлення демографічної динаміки країни та її регіонів, зокрема чисельності населення та основних складових її зміни за певний період.
Презентують атлас автор його мап Генадь Побережний (дослідник Українського наукового інституту Гарвардського університету) та Наталія Левчук (провідний співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М.Птухи НАН України), за участі представників Інституту демографії та соціальних досліджень ім. М. Птухи та ДП «Картографія».
Електронний атлас – це перший етап проекту «Мапа: інтерактивний атлас України», який дасть змогу в подальшому прослідковувати та накладати дані з різних галузей життя, не тільки демографічні, на конкретну місцевість.
Нагадаємо, що в травні 2015 року у музеї відбулась зустріч професійної громадськості, в результаті якої було сформовано кілька робочих груп, що працюють над завданням вироблення стратегічної програми розвитку музею, реекспозиції, а також триває громадське обговорення зміни-уточнення назви музею.