Несподіваний скандал із відсутністю президента Володимира Зеленського на церемонії поминання жертв Бабиного яру багатьом прихильникам нового глави держави і вже тим більше представникам його оточення може здатися надуманим.

Президент не повинен бути на кожній церемонії. Він надіслав квіти, приїхав "в приватному порядку". Чим був так обурений рабин Блайх? Може, просто тим, що Володимир Зеленський - єврей, який не вшанував пам'ять жертв однієї з найстрашніших катастроф в історії свого народу? - пише Віталій Портников для espreso.tv.

Але справа зовсім не в тому, що Володимир Зеленський - єврей. І я єврей, і рабин Блайх - єврей. Але наші уявлення про єврейський народ можуть саме так відрізнятися, як уявлення Порошенка, Захарченка та Богдана про народ український. У цьому сенсі ми люди навіть не з різних світів, а з різних вимірів.

Справа в тому, що Зеленський - глава Української держави. А глава держави - перш за все - це хранитель пам'яті та ідентичності. Це - захисник Вітчизни і репутації свого народу. Бабин яр - одна з найбільших трагедій, яка сталася на українській землі. І коли президент України приїжджає вшанувати пам'ять жертв цієї трагедії, він демонструє, що українці про це пам'ятають. Він виступає не в приватному порядку, а від імені всього українського народу. Це - велика місія і велика честь - виступати від імені народу. І захищати цей народ і його репутацію.

Бабин яр в ці скорботні дні знову нагадує нам про це. Коли нацисти вирішили знищити євреїв Європи, не було жодної держави, жодного уряду, для якого порятунок євреїв було б першочерговим завданням. Євреї Києва були залишені напризволяще радянським урядом - тим самим, який буквально за кілька років до цього організував Голодомор. І для євреїв, і для українців це був чужий уряд. Ось чому для євреїв таке основоположне значення мало проголошення Ізраїлю, а для українців - незалежність України. Ось чому так важливо, щоб в незалежній Україні про трагедію українських євреїв пам'ятали б на державному рівні.

У мене немає ніяких сумнівів в тому, що Зеленський не прийшов на церемонію в Бабиному яру не тому, що хотів когось образити. Просто президент України не дуже розуміє, що таке президент, що таке держава. Він готовий займатися тисячею справ, які не мають ніякого відношення до його головної функції - захищати український народ, його ідентичність, його репутацію, його пам'ять. І багато прихильників Зеленського точно так не розуміють, навіщо держава є потрібною. Для них президент - голова правління колгоспу або директор заводу. Знизить тарифи, розжене недбайливих чиновників, переможе корупцію. Велике дякую!

При цьому ці люди думають, що живуть в майбутньому. Але насправді вони живуть в далекому минулому. В епоху феодалізму, коли глава держави був просто добрим чи злим паном, коли не було націй, а були просто піддані.

Але з тих пір відбулося багато, чого в Україні могли не помітити. Була "весна народів", з'явилися сучасні держави і нації. І сенс існування незалежної України нічим не відрізняється від сенсу існування сучасної Франції, Німеччини, Італії. Це розвинені країни, але у їхніх народів є пам'ять, є ідентичність, є турбота про свою репутацію. Ось чому сьогодні, коли прощаються з таким суперечливим політиком, як колишній президент Франції Жак Ширак, однією з головних подій його біографії називають визнання відповідальності за знищення французьких євреїв в роки Другої світової війни.

Ширак - і такі як Ширак - йдуть на такі чутливі кроки, тому що знають, що у справжніх лідерів є обов'язки перед своїми народами, перед їхнім минулим і їхнім майбутнім.