Коли нинішній президент України Володимир Зеленський розпочинав свою виборчу кампанію, він оголошував мало не хрестовий похід проти олігархів. Весь серіал «Слуга народу» буквально просочений цією ідеєю — розібратися з олігархами і дати людям те, що у них забрали Ахметов, Коломойський, Фірташ і т.д. Протагоніст серіалу Голобородько, якого грає Зеленський, у фіналі таки втілює цю мрію — всі аплодують, всі щасливі.

Але що ми бачимо насправді, коли такий «слуга» став президентом і невдовзі отримав парламентську більшість? Здавалося б, роби все, що пообіцяв – принаймні в тому, де провалилися твої попередники. Ви ж звинувачували Петра Порошенка у провалі антикорупційної політики, чи не так? Чи боротьба з корупцією залишилася виключно в серіалі та передвиборчій
агітації — так само як зарплата по 4 тисячі доларів для вчителів або заміна кортежів на велосипед?

Схоже, що все робиться навіть навпаки. На відміну від обіцянок про деолігархізацію, демонополізацію і т.д, відбувається підпорядкування правоохоронних органів... правильно, олігарху. І це логічно — хто оплатив виборчу кампанію Зеленського, той і замовляє «музику». Візит Коломойського до Офісу президента, після якого остаточно відклали запровадження ринкових правил щодо електроенергії і корупція? Ні, не чули. НАБУ мовчить, САП мовчить, «антикорупційні» активісти мовчать. Схема поставок вугілля «Ротердам+», за яку також критикували Порошенка та його урядовців, звинувачуючи їх у лобіюванні інтересів Ріната Ахметова, використовується і новою владою. А її головний критик Андрій Герус обрався від «Слуги народу» та став головою комітету ВР з питань ПЕК і чомусь зараз цю схему не критикує.

Правильно, «Ротердам+»став потрібен Ігорю Валерійовичу так само, як і Рінату Леонідовичу — і тому вугілля на «Центренерго» закуповується за ціною, вищою за попередню (2 500 грн за тонну порівняно з 1 740 грн без відчутної різниці у сортах вугілля). І все нормально — мовчить НАБУ, мовчить Генпрокуратура.

У США опублікували стенограму розмови, де Зеленський переконує Дональда Трампа у тому, що новий генеральний прокурор Рябошапка виконає все, що скажуть. І що? І знову нічого. А Держбюро розслідувань взагалі «чудить», виконуючи вказівки екс-регіонала та колишнього «юриста Коломойського» Андрія Портнова. Причому приводи обирає найбільш політизовані — наприклад, запровадження надзвичайного стану після того, як Росія захопила наші кораблі з екіпажами у Керченській протоці (навіть викликали на допит звільнених з полону моряків для того, щоб вони дали свідчення проти Порошенка та військового командування). Ще можна вказати намагання звинуватити Андрія Парубія у підготовці до трагічного інциденту 2 травня 2014 р в Одесі. При тому, ДБР не відхиляє жодної заяви Портнова, навіть якщо вона суперечить елементарній логіці. Це може означати лише одне — Коломойський з Портновим мають якийсь компромат проти керівництва ДБР і маніпулюють ним.

Комусь, як колишній главі Нацбанку Валерії Гонтаревій, відверто обіцяють привезти її в наручниках з Лондона та знищують майно (за місяць були спалені її будинок та автомобіль її сина). Це нібито помста за відібраний канал виводу коштів з України — націоналізований «Приватбанк». За що Коломойський ще й вимагає компенсацію, бо вважає, що недоплатили. Комусь, як Костянтину Жеваго, з яким у Ігоря Коломойського давній конфлікт, ДБР надіслало повістку і оголосило підозру. Навіть умовно «свого» для цієї влади Віктора Пінчука викликали на допит — нібито у справі про «чорну касу» Партії регіонів. А ще ж є СБУ, яка відразу взялася за «Арселор Міттал Кривий Ріг», як тільки Зеленський призначив керувати нею свого юриста Івана Баканова. Інвестиційний клімат? Розділення бізнесу та політики? Ні, не чули. Натомість, до самого Ігоря Валерійовича в держави немає жодних претензій. Виглядає так, що Коломойський прагне отримати все і одразу, а тому наступає широким фронтом.