Біографія та стрімке просування кар’єрними сходинками колишньої в.о. та водночас першого заступника голови Запорізької облдержадміністрації Елли Слепян викликає не аби який подив. Для простої вчительки математики на старті професійної діяльності призначення на посаду очільника регіону – не аби яке досягнення, далеко не всі вчителі можуть похизуватися ні такими статками, ні такими трудовими успіхами.

З початку 90-х Елла Валеріївна пропрацювала ледь не у всіх органах влади, на високих і керівних посадах, в основному пов’язаних із економікою та фінансами. Серед них – Запорізький міськвиконком та ряд департаментів міськради, Фонд державного майна, Головне управління економіки та Департамент економічного розвитку і торгівлі Запорізької ОДА, Державна фіскальна служба обласна і столична. І зрештою, з грудня 2017 року і до тепер чиновниця продовжує працювати першим заступником голови ОДА.

Окрім скандалів з відтінком корупційності, про ЗМІ повідомляють останнім часом трудовий шлях Елли Валеріївни можна назвати доволі успішним як для посадовця такого рангу – не помічена, не притягувалася, не перебувала.

Але чи так все прозоро у багаторічній діяльності чиновниці? Ці руки і справді нічого не крали чи, можливо, просто їх вчасно «умили»?

Ми зупинимося на деяких резонансних справах, фігуранти яких заплатили за надмірну любов до грошей посадами, свободою і репутацією. І, забігаючи на перед, зазначимо, що у тіні цих мутних корупційних історій простежується силует саме чинного першого заступника голови ОДА.

Отже, 24 січня 2013 року працівники СБУ та прокуратури затримали під час отримання хабара в 50 тисяч гривень начальника Управління капітального будівництва (УКБ) Запорізької облдержадміністрації Віктора Жука. Хабар дав директор приватного підприємства «Запоріжбудмонтаж-7» за подальше бюджетне фінансування його фірми з боку Управління за договором підряду на будівництво поліклініки Якимівської центральної районної лікарні. Загалом чиновник вимагав у підрядника 80 тисяч гривень.

Віктору Жуку було повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України. У лютому 2013 року прокуратура затвердила і передала в Орджонікідзевський райсуд Запоріжжя обвинувальний акт стосовно посадовця-хабарника.

Що характерно, екс-голова УКСу облдержадміністрації свою провину не визнав, і стверджував, що гроші призначалися для передачі іншій особі в якості повернення боргу від директора фірми. Втім, вина Віктора Жука підтверджувалася аудіозаписами розмов, відеозаписами передачі коштів та наявністю помічених купюр.

Судовий розгляд провадження тривав понад рік і завершився винесенням обвинувального вироку, яким Віктора Жука засудили до умовної міри покарання. Прокуратура оскаржила рішення райсуду в апеляційному суді. І 11 лютого 2015 року екс-начальник обласного УКСу був визнаний винним в отриманні хабара. Крім 5 років ув'язнення, суд позбавив його права займати посади в органах державної влади і місцевого самоврядування, пов'язаних з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій строком на 2 роки, з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому на праві власності, і з позбавленням рангу державного службовця.

Згодом, у грудні 2017 року Вільнянський районний суд області ухвалив рішення замінити Вікторові Жуку невідбуту частину покарання за попередніми вироками у вигляді позбавлення волі, що складає 2 роки 5 місяців 26 днів, більш м'яким покаранням – штрафом у розмірі 34000 гривень, стягнувши цю грошову суму на користь держави.

Зазначимо, що в цей час на посаді начальника профільного Управління економіки ОДА (на момент укладення договору – 2011 рік), а з січня 2013 року директором Департаменту економічного розвитку і торгівлі облдержадміністрації працювала Елла Слепян. Поінформовані джерела повідомляють, що Елла Валеріївна мала безпосереднє відношення до історії з хабарем керівникові УКСу. Нібито, Віктор Жук не хотів залучати до виконання робіт «рекомендованих» Слепян підрядників на відповідних умовах, за що й поплатився.

Чиновницю після резонансного арешту голови УКСу у терміновому порядку звільнили з ОДА та з березня 2013 року призначили на посаду помічника Запорізького міського голови Олександра Сіна.  І вже за місяць Елла Валеріївна отримала призначення на посаду заступника директора Департаменту комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради, на якій пропрацювала до травня 2014 року.

Потому, як вляглися пристрасті із арештом та засудженням начальника УКСу, у травні 2014 року Елла Слепян знову повернулася на посаду директора Департаменту економічного розвитку і торгівлі Запорізької облдержадміністрації. На ній чиновниця пропрацювала до грудня 2016 року, звідки перейшла працювати до ГУ Державної фіскальної служби у Запорізькій області, заступником начальника.

Що характерно, саме на цей період припадає ще одне резонансна справа, пов’язана із корупцією і розкраданням коштів.

У березні 2016 року поліція розпочала кримінальне провадження відносно діяльності Державної організації «Регіональний фонд підтримки підприємництва в Запорізькій області». Правоохоронці розслідували  факти розтрати коштів фонду його керівниками Володимиром Степаненком та Юрієм Петрашем.

З'ясувалося, що Володимир Степаненко та Юрій Петраш уклали договори з рядом фірм, засновниками яких є або вони самі, або їхні родичі.

Засновниками Фонду підтримки підприємництва є Запорізька облдержадміністрація та Український фонд підтримки підприємництва. Фонд є державною організацією, діяльність якої частково фінансується за рахунок грантів, частково – за рахунок бюджету. До завдань організації входить проведення тренінгів, семінарів, надання допомоги в складанні бізнес-планів, консультативні послуги і т.п.

Згідно зі звітом, опублікованим на сайті фонду, у 2014 році він отримав грантів на загальну суму в 146,4 тисячі євро (близько 4 мільйонів гривень за тодішнім курсом). У цьому ж звіті вказувалося, що одноденний тренінг з написання бізнес-проектів для 30 осіб, проведений спільно з фондом «Відродження», обійшовся у 161 987 гривень.

Володимир Степаненко був призначений керівником фонду у 2012 році. А всі витрати фонду погоджувала Запорізька ОДА, а саме Департамент економічного розвитку і торгівлі, очолюваний Еллою Слепян.

На сьогодні Володимир Степаненко продовжує очолювати обласний Фонд підтримки  підприємництва, через який проходять мільйони гривень щорічно, які виділяються як з бюджету, так і завдяки підтримці грантових організацій.  У тому числі,  гроші, які з 2015 року виділяються на підтримку переміщених осіб з Луганської і Донецької областей та АР Крим. Наразі Фонд також реалізує ряд проектів з розвитку агротуризму та створення бізнес-інкубаторів.

Як вже зазначалося вище, Елла Слепян контролювала розподіл коштів у Фонді аж до грудня 2016 року, до призначення в обласне управління ДФС. Зазначимо, що лише на реалізацію проектів в  рамках Стратегії регіонального розвитку Запорізької області Департамент того року отримав понад два мільярди гривень. 

Про відкрите кримінальне провадження щодо зловживань у регіональному Фонді підтримки підприємництва ні правоохоронці, ні керівництво фонду наразі не згадують.

Проте, джерела видання на умовах анонімності повідомили, що вимагання «відкатів» від підприємств, які прагнуть працювати за бюджетні кошти, з боку керівництва ОДА має давнє коріння. Так, у листопаді 2010 року прокуратурою Запорізької області спільно з співробітниками УБОЗ на місці злочину, при отриманні хабара у розмірі 5,5 тисячі гривень був затриманий попередник Володимира Степаненка на посаді гендиректора Регіонального фонду підтримки підприємництва в Запорізькій області Володимир Малий.

Прокуратура області порушила кримінальну справу – за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.368 Кримінального кодексу України. Отримані гроші – 10% від бюджетних коштів – директор, нібито, вимагав від одного з приватних підприємців за підписання договору розробки і випуску циклу телепрограм, присвячених вирішенню проблем з питань управління малим бізнесом для суб'єктів малого підприємництва. Начальником Головного управління економіки Запорізької ОДА, яке контролювало витрати Фонду, на той час знову ж таки працювала пані Слепян. Ймовірно, Володимир Малий теж не погоджувався використовувати Фонд для фінансових махінацій, через що став незручним і його в такий спосіб просто позбулися. 

З власних джерел нам стало відомо, що мали місце й інші випадки вимагання «відкатів» за можливість працювати з бюджетом, наприклад, у ініціаторів проекту «Купуй Запорізьке, обирай своє». А для реалізації фінансово оборудки збиралися використати саме Фонд підтримки підприємництва. Факт вимагання коштів був зафіксований, і правоохоронці порушили кримінальну справу.

Практика нав’язування своїх підрядників з 20% «відкатами», за даними інсайдерів, і на сьогодні має місце в облдержадміністрації. Так, будівельна фірма Евгена Маркова, нав’язана Еллою  Слепян, лише у 2018 році виконала підрядів за бюджетний кошт більш ніж на 80 млн. гривень. Керівники ж профільних підрозділів адміністрації не суперечать в реалізації оборудок, адже бояться повторити долю Віктора Жука та Володимира Малого.

Схоже, хабарництво і система «відкатів» при роботі із бюджетними коштами у Запорізькій області триває навіть не роками, десятиліттями. Змінювалися голови ОДА, керівники департаментів, управлінь і відомств, а схеми залишалися і продовжують реалізовуватися.

І оскільки у різні роки, при різних головах облдержадміністрації питаннями економіки та фінансів опікувалася Елла Слепян, виникає закономірне питання: чи стрімкий кар’єрний розвиток і «довгожительство» Елли Валеріївни у стінах Запорізької ОДА обумовлені лише її фаховою компетенцією? Чи для цього є й інші причини, наприклад, вміння чиновниці обґрунтувати свою доцільність на посаді додатковими «аргументами»? Хто сама стільки років поспіль лобіює її кандидатуру серед впливових політиків регіону?

І тут же виникає наступне питання: Чи встоїть чинний голова ОДА Віталій Туринок перед спокусою незаконного збагачення, залишивши старі кадри у своїй новій команді?