Підпал хати лісничого, як помста, напад на журналістів, хаотичний розпродаж краденого лісу — наслідки візиту нової влади на Закарпаття. Перерозподіл сфер впливу чи реальні наміри навести порядок?

Закарпаття… Природа  щедро подарувала нам величезні площі гір, засіяних добротними лісами. Вони давно стали ласим шматком для охочих до легких грошей. Соцмережі рясніють інформацією про незаконні вирубки, розкрадання лісу, фото вирублених лісів Карпат.

Так, ліс  рубають, бо здавна це  ресурс, яким користувались, відновлювали, насаджували. Але питання хто саме  зараз рубає український ліс, на яких  підставах, скільки і з якою метою? В цих питаннях неперевірені, нашвидкуруч організовані у соцмережах групи, нібито активістів-захисників природи, а насправді  ділків, зацікавлених у бізнесі на природному  ресурсі,   зовсім ненадійне джерело правдивої інформації.  Бо, виявляється потім, що вирублений карпатський ліс на фото не зовсім  українськиий,   та й ешелони з вагонами лісу,  які ,начебто, щотижня продають закордон, лише різні ракурси одного і того ж фото, розтиражованого навіть  лінивим, але не вдумливим читачем соцмереж, видає в ньому  ознаки фейку.

Тому українці за роки  буремної діяльності таких “патріотів”  природи насправді повірили, що лісу  в країні вже немає і вирубали його лісники.  Викривлена інформація  сформувала  таку ж хибну суспільну думку щодо лісу — це ще одна проблема,яку потрібно виправляти.  Бо є завжди  ті, хто ліс садить, і є ті, хто цей ліс вирубує,  і це не одні  і ті самі люди, як вам нав’язують думку у соцмережах.  Далі  розповідь-розслідування про те, як саме нас з вами дурять,  що нині відбувається на Закарпатті, хто насправді  краде наш з вами ліс, і як саме цих людей оминає українська Феміда.

Днями президент Володимир Зеленський влаштував показовий візит на Закарпаття. Слідом за ним в регіоні активізували роботу правоохоронці. Під гарячу руку потрапили й офіційні лісники.

“Сьогодні нам вручили підозру.” – розповідає Ігор Коцур, перший заступник начальника Закарпатського управління лісового та мисливського господарства.

Іронічна усмішка чиновника переходить в легкий сміх, і він розповідає про надуманість цієї справи. Мотивує це тим, що вона відкрита за нібито неправомірним фактом ще 2016 року. Бутафорні порушення діловодства, зі слів чиновника втрапили в очі такому собі працівнику місцевої та невмотивованої прокуратури пану Костіву.

“Він є сином попереднього начальника, з яким не продовжили контракт, – шокує пан Коцур, – в ці дні він і відкрив справу”.

Це вже навіть не кумівство, а якесь синівство-свинівство. Необ’єктивно займати чиюсь позицію, навіть у битві держструктур. Проте лісівники щиро запевняють — порушення не могло бути навіть теоритично.

“Все в рамках закону та професійного діловодства. Як доказ — по цій операції сплачено усі податки та видатки, реальні гроші надійшли в бюджет. Про які збитки та порушення можемо хоча б говорити?” – підсумував розмову Ігор Коцур.

Що ж, столиця далеко, звідти невидно. Допоки офіційні правоохоронці навідують кабінети офіційних лісників, нелегальні вирубувачі лісу працюють на повну.

Ось село Циганівці. Воно розкинулось у низовинах гір між Ужгородом та Мукачевим. Працює тут гігантських розмірів лісопилорама. З минулих відвідин  журналістів тут дещо змінилось — територію загородили від цікавих очей величезним металевим парканом. Біда навчила. Столичні репортери взимку назнімали мегавеличезну підбірку відеоматеріалу, на якійнеоблікованоа сировина,  а саме колоди дуба без маркувальних бірок. Власник на стільки перестрахувався від небажаних папараці, що, як подейкують місцеві, наставив відеокамер по периметру. Отож, аби завчасу не видати свою присутність, довелось йти в обхід через гору та густі чагарники ожини.

Півтори години нашої подорожі  далі серйозний результат. За одну годину наші камери зафіксували абсолютно всі можливі операції з деревиною. Звісно, що необлікованою! Тут її і розвантажують (свіжу, ще із зеленими гілочками),  і вивозять — вистояні колоди ділової деревини. З якогось дива матеріалом заповнюють звичайну тентовану фуру. На скромну авторську думку, або вантажівка їде контрабандними “зеленими” тропами, або ж господар з чемоданом по гриби ходить. Третього не дано. Отож, дивіться відео, там добре видно, що підприємство виконує роль як логістичної бази, так переробки.
Найцікавішим моментом журналістської засідки став епізод, коли старенький КамАЗ з чернівецькою реєстрацією потягнув причіп зі словацькими “бляхами”. Цей транспортний засіб був по вінця навантажений дорогим дубом. Його завезли в сусіднє село Барвінок та залишили у п’ятизірковому готельно-розважальному комплексі. Приналежність останнього пов’язують з місцевим екс-губернатором Олександром Ледидою.Отже, такі собі любі друзі, але регіонали. Саме час відкрити таємницю,  кому ж належить згадана гігантська лісозаготівельня сумнівного походження.Знайомтесь — регіонал Мирон Помпель, депутат Закарпатської обласної ради від партії “Відродження”. Позитивних відгуків про цього політика катма. Більш того, мережа рясніє негативними відгуками щодо цього обранця з області. Закидають йому любов до хаотичної стрілянини. У соцмережах стверджують, що пан Помпель стріляв в бік опонентів на заправці під час розбірок щодо продажу лісу.На цьому місці дорожній знак «В’їзд заборонено»  ще досі має кілька пам’ятних дірок від пострілів. Ми на свої очі та камери переконались в їхній присутності. Персонал заправки називає різні версії. Вони схожі на вигадки через те, що навіть приблизно не відповідають дійсності. Оператор  нав’язує нам думку, що це “куля мисливців долетіла з лісу”, а заправник розповідає інше — про бандитські 90-ті.Звинувачують місцевого «князя лісу» ще в одній стрілянині. Зі слів дописувачів, Мирон Помпель нібито застрілив комусь з мешканців домашнього улюбленця — собаку. Місцеве видання Закарпаття.нет припускає, що регіонал був напідпитку та вбив невинну тварину з хуліганських мотивів. Більше того, стверджується, що Мирон Помпель побив господаря тварини — лісника. Чи міг би власник законної лісозаготівлі таким чином поводити себе з працівником лісу, людиною, яка офіційно виконує свої професійні обов’язки?

На скромну авторську думку — ні.  Мирон Помпель може мати відношення до незаконної лісосировини.  Місцеві подейкують, що свіжозрубану деревину везуть з-під Ужгорода. Саме там, у Велокодобронському лісгоспі керує його син — Іван Помпель. Володіє родина низкою добротної нерухомості та земельних ділянок. Більше того, дохід «сімейному підряду» приносять навіть відходи. У 2017 році румунські прикордонники затримали фуру з контрабандними сигаретами. Машина, нібито, була завантажена тирсою. Як стверджує місцевий журналіст-розслідувач Микола Петіченко, транспортний засіб належить Помпелям.

Зустрітись з нами пан Мирон не захотів. Телефоном пояснив, що перебуває на весіллі. Ми лише позаздрили пану Помпелю, бо особисто нам жодного разу не довелось погуляти на весіллі у будній вівторок.

Допоки ми спостерігали за роботою його підприємства, спостерігали й за нами. Спершу ми цього не зрозуміли, поки до фірми не почали стягувати автотранспорт, який нас блокував з одного боку, а віз з кіньми на найближчому перехресті —з іншого. Кінь настрашившись гучного звуку ревучого мотору відсахнувся та відтяг віз. Цих кількадесят додаткових сантиметрів нам вистачило аби накивати п’ятами…

…Ось такою видалася поїздка на Закарпаття після відвідин президента. Чи нагадує це спробу навести лад, чи лише черговий перерозподіл сфер впливу та схем збагачення — вирішувати вам. Продовження буде.

Поки монтувалось відео, яке ви переглянули вище, чорні лісоруби підпалили садибу лісника. Постраждав працівник лісгоспу, який відкрито виступав проти сина одіозного регіонала Івана Помпеля. Дивом вдалось уникнути масштабної трагедії. Знищено дві господарські будівлі, які належали ліснику та його сусіду. Люди не постраждали, а ось худоба згоріла живцем… Ось такі невтішні наслідки боротьби з лісокрадіями. Усі відеоматеріали цієї справи буде передано столичним правоохоронцям. Маємо надію, що хоча б за тисячу кілометрів від місця вирубки, злочинним діям закрапатських царьків дадуть належну оцінку, а винні таки відповідатимуть за законом.