Продовжуючи порівнювати програми Порошенка та Зеленського, волонтерка Оксана Тунік-Фриз зазначає відмінності запропонованих змін в політичній системі України.

"Останнім часом зустрічаю у постах і коментарях дорікання кандидатам у відсутності програм. Переважно претензія надходить одному кандидату, звичайно. Це звучить і дивно і смішно водночас. Програми є, але впевнена, що більшість гнівних дописувачів просто їх не шукали. 
Отже, на завершення.

5. Політична система

Володимир Зеленський пропонує докорінним чином змінити політичну систему України, значно розширивши механізми прямої демократії. Для цього кандидат Зеленський пропонує:

- Мій перший законопроект: "Про народовладдя". У ньому ми разом закріпимо механізм, за яким тільки Народ України буде формувати основні завдання для влади через референдуми та інші форми прямої демократії. В сучасній Україні це повинно відбуватись із максимальним використанням новітніх технологій.

Збільшення кількості та значення референдумів є загальноєвропейським трендом, який поки що важко оцінювати однозначно. Водночас, саме референдуми та опитування громадян є гарним механізмом для стримування нездорових амбіцій політичних еліт та врахування справжньої волі народу.

Натомість варто зазначити, що для ухвалення відповідних змін, ухвалення законопроекту буде недостатнім. Очевидно, виникне необхідність внесення відповідних змін до Конституції України, що робить процес запровадження механізмів прямої демократії досить складним.

Петро Порошенко, зі свого боку, не пропонує кардинальних змін у політичній системі України. Єдиною його пропозицією у цій сфері є подальше розширення започаткованої децентралізації.

А чого нема у програмах обох кандидатів?

Обидва кандидати уникнули багатьох контроверсійних тем:

1. Боротьба з дискримінацією людей за національною, релігійною, статевою або будь-якою іншою ознакою.

2. Розвиток громадянського суспільства.

3. Питання щодо легалізації зброї. 

4 Проституція, вживання легких наркотиків.

5. Створення ефективного механізму захисту прав ув’язнених, а також людей, які знаходяться у інших місцях неволі (психіатричні лікарні, інтернати для дітей та людей літнього віку, тощо)", - пише Оксана Тунік-Фриз.