Продовжуючи порівнювати програми Порошенка та Зеленського, волонтерка Оксана Тунік-Фриз зщазначає відмінності у соціальній та економічгій політиці.

Переможець першого туру виборів Володимир Зеленський в економічній сфері пропонує здійснити масштабну економічну лібералізацію з наступних кроків:

• зменшення повноважень правоохоронних органів в економічній сфері. СБУ не буде займатись економічними злочинами.
• Податкова амністія. Кожен бізнесмен за 5% зможе задекларувати та легалізувати свої доходи. Отримані кошти підуть на зменшення тарифного навантаження для малозабезпечених. Пройшовши «економічне чистилище», кожен отримає шанс надалі чесно вести бізнес в країні.
• Формування прозорого ринку землі.
• Прозорість формування державного бюджету та створення механізму розподілу доходів, отриманих від використання надр та інших природних ресурсів. Необхідно впровадити економічний паспорт українця. Кожна дитина матиме право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних благ (надра, землі тощо). Після досягнення повноліття дитина отримає ці накопичення як власний стартовий капітал.

Загалом, програма Володимира Зеленського містить найбільше конкретики саме в економічних питаннях і це дозволяє зрозуміти, що президент Зеленський планує концентрувати свою основну увагу саме на питаннях економічного зростання.

Варто зазначити, що відкриття ринку землі та податкова амністія для бізнесменів не є пропозиціями, які користуються значною підтримкою серед населення України. Тому варто відзначити політичну сміливість кандидата, який наважився внести ці пункти у свою президентську програму.

Натомість, чинний голова держави Петро Порошенко ставить амбітні завдання щодо економічного розвитку на наступні 5 років.

• За задумом Порошенка, за наступні 5 років, Україна має стати:
•  лідером аграрного сектору в Європі;
• одним із п’яти нових глобальних лідерів ІТ-сектору;
• регіональним лідером індустріального розвитку;
• транспортним хабом Східної Європи;
• однією з десяти найбільш відвідуваних країн Європи під гаслом «Модна країна, яку відкриває світ».

Нажаль, програма не містить конкретних кроків, завдяки яким Україні під керівництвом Порошенка вдасться досягти поставлених завдань. Більш того, деякі з вказаних завдань прямо суперечать попередній політиці Порошенка.
Так, перетворення України на «транспортний хаб Східної Європи» можливе лише у випадку поновлення повноцінних економічних відносин між Україною та Російською Федерацією, оскільки у такому разі Україна може претендувати на значну частину транспортних перевезень товарів, які йдуть з Китаю та Росії до Європи. Таким чином, або чинний президент у завуальованій формі пропонує поновити економічні відносини з РФ, або ставить перед державою апріорі неможливі цілі.

Велику увагу у сфері соціальної політики кандидати приділили проблемам медицини та освіти.

Зокрема, Володимир Зеленський пропонує:

1. 1. Перейти до страхової медицини. Пацієнт буде сам визначати програму страхування, обирати заклад, лікаря, спосіб лікування. Базовий рівень страхування для малозабезпечених верств населення – коштом держави.
2. 2. Ліки, які пройшли реєстрацію в країнах ЄС та США, не будуть отримувати додаткових дозволів в Україні.
3. 3. Запровадження принципу «гроші ходять за талановитим студентом». Кожен шкільний геній отримає освітній ваучер, який зможе витратити на навчання у будь-якому обраному ним закладі вищої освіти.

Варто зазначити, що пропозиції В. Зеленського у соціальній сфері мало чим відрізняються від політики чинного уряду. Так, Україна вже запровадила спрощену систему реєстрації ліків, які пройшли реєстрацію у державах ЄС та США. З 2019-2020 років планується запровадити принцип «гроші ходять за студентом».

Натомість, В. Зеленський пропонує інший підхід до медичної реформи: замість системи британського зразка з загальним обов’язковим пакетом державних послуг, пропонується перейти до багаторівневої страхової медичної системи, де малозабезпеченим буде наданий базовий рівень страхування коштом держави.

Петро Порошенко, окрім загальних слів про зростання зарплат та подолання бідності, обіцяє:

1. - Розпочати ремонт медичних закладів та завершити вже розпочату медичну реформу.
2. - Привести структуру підготовки кадрів у відповідність із потребами економіки і вимогами конкурентоздатності країни
3. - Запровадити принцип «гроші ходять за людьми».

Як бачимо, пропозиції по соціальній політиці в обох кандидатів є досить подібними. Тому тут доцільніше дивитись на реальні можливості та бажання кандидатів їх реалізовувати.