Оскільки більшість моніторингових організацій та проєктів в Україні наразі можуть призупинити або вже призупинили свою діяльність у зв’язку із призупиненням фінансування міжнародної допомоги США, суспільство стикається з серйозною проблемою – браком об'єктивної перевірки інформації. У той час, коли резонансні теми, такі як конфлікт між Агенцією оборонних закупівель (АОЗ) та Міністерством оборони, широко розганяються у медіапросторі, виникає необхідність у незалежному аналізі.

Для дослідження потенційних маніпуляцій ми залучили безкоштовний, але нейтральний і незаангажований інструмент: ШІ, зокрема ChatGPT. У цій статті ми розглянемо приклади маніпулятивної подачі інформації на основі текстів Української правди та Центру протидії корупції (ЦПК) щодо конфлікту навколо АОЗ.

Як розпізнати маніпуляції у текстах?

Маніпуляції в медіа – це не завжди прямий фейк. Часто вони приховані у вигляді перекручень, емоційної забарвленості або вибіркового висвітлення фактів. На прикладі двох джерел ми виявили кілька ключових ознак маніпуляцій.

1. Перекручення першоджерел

Оригінальний текст заяви послів G7 звучить нейтрально:

“G7Ambs recommend that the situation in the DPA be resolved expeditiously and focus on keeping defense procurement going. Consistency with good governance principles and NATO recommendations is important to maintain the trust of the public and international partners.”

Однак у публікаціях Української правди та ЦПК цей текст інтерпретується по-різному:

• Українська правда акцентує увагу на “критиці Умєрова з боку G7”, хоча цього прямо немає у заяві.

• ЦПК подає це як “наїзд Умєрова на АОЗ”, створюючи додаткові контексти, яких у заяві послів немає.

Висновок: Інтерпретація оригінального тексту без прямої цитати чи згадки про контекст є ознакою маніпуляції.

2. Використання емоційно забарвленої лексики

У тексті ЦПК застосовуються такі формулювання, як “рейдерське захоплення”, “диверсія Умєрова”, “наїзд на АОЗ”. Такі фрази спрямовані на створення негативного образу міністра оборони, але не підтверджуються фактами чи документами.

У матеріалі Української правди тон подачі більше схиляється до підтримки Марини Безрукової, створюючи у читача враження, що вона є єдиною компетентною фігурою в АОЗ.

Висновок: Емоційно забарвлені слова та фрази замість нейтрального викладу – це спроба маніпулювати емоціями читача.

3. Вибіркове висвітлення фактів

Обидва джерела ігнорують важливі деталі:

• Заяви Умєрова про те, що закупівлі в АОЗ перетворилися на “Амазон” без належного контролю.

• Можливі проблеми з прозорістю роботи АОЗ, які могли бути підставою для кадрових змін.

Натомість висвітлюється лише одна сторона конфлікту, що створює викривлену картину подій.

4. Прямі заклики до дій

У пості ЦПК міститься прямий заклик до відставки міністра оборони Рустема Умєрова, який не підкріплений доказами чи деталями. Це виглядає як політичний тиск, а не конструктивна критика.

5. Зміщення акцентів

Матеріали акцентують увагу на наслідках рішень Умєрова, але не розглядають його аргументів. У результаті читачам пропонують оцінювати ситуацію виключно з одного боку, що є ознакою маніпуляції.

Які наслідки мають маніпуляції?

1. Формування однобічної громадської думки.

2. Посилення недовіри до державних інституцій.

3. Розпалювання конфліктів у суспільстві.

Як уникнути впливу маніпуляцій?

1. Перевіряти першоджерела: Наприклад, читати оригінальні заяви дипломатів чи посадовців.

2. Звертати увагу на мову: Емоційно забарвлені висловлювання часто вказують на упередженість.

3. Шукати альтернативні точки зору: Ознайомлюйтесь із думками різних сторін конфлікту.

Висновок:

Маніпулятивна подача інформації в медіа – це серйозна проблема, особливо в умовах війни, коли суспільство потребує достовірної інформації. Використання нейтральних інструментів, таких як ШІ, може допомогти виявляти маніпуляції та формувати об’єктивну громадську думку.

Довіра до медіа будується на прозорості та точності. Тож усім учасникам інформаційного простору варто дотримуватися цих принципів, щоб не втратити довіру громадян та міжнародних партнерів.

Варто зазначити, що видання "Українська правда" постійний учасник рейтингу "Білого списку найякісніших українських онлайн-медіа", який Інститут масової інформації проводить раз на пів року, за  результати двоетапного глибинного моніторингу онлайн-медіа. 

Білий список, до якого ввійшли 11 медіа в першому півріччі 2024 року