Президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ та Будапешт працюють над створенням "двостороннього документа", який, зокрема, стосуватиметься питання вступу України в НАТО. Цей документ також включатиме питання безпеки.

Про це Зеленський заявив під час зустрічі з керівниками громад та районів Закарпаття. Крім того, цей документ має сприяти врегулюванню питань, пов'язаних із меншинами.

"На сьогодні від вашої роботи і завдяки, в принципі, зв'язкам та вашому діалогу з Угорщиною, країною, з угорцями, я думаю, можна зробити серйозний внесок, це геополітичний внесок, це є частина внутрішнього плану щодо сусідства, і щодо діалогу близького із сусідами й важливо – результативного. Тому дуже важливий ваш діалог з угорцями", – сказав він.

Зеленський підкреслив, що Угорщина є однією з країн, які можуть частково перешкоджати реалізації плану перемоги України. За словами президента, українці здатні подолати будь-які перешкоди з боку Угорщини. Проте, як зазначив глава держави, було б бажано, щоб Україна досягала перемоги без блокад з боку сусідів, а навпаки – з їхньою підтримкою.

"Сьогодні готується двосторонній документ. Ми дуже хотіли б мати двосторонній документ між Україною та Угорщиною. Там багато речей. Прибрати непорозуміння або якісь виклики сучасності, майбутнього, і історичні, і минулого. Щоб не порушувати питання меншин", – розповів Зеленський.

Він зазначив, що питання безпеки, зокрема вступ України в НАТО, є складовою двостороннього діалогу та документа. І Україна закликає Угорщину не перешкоджати отриманню запрошення до Альянсу.

"Тобто не підтримувати, не голосувати за нас, а не блокувати. Сьогодні цей пункт є в наших пропозиціях, ми дуже хотіли б, щоб Угорщина не блокувала навіть пункт такий. Для нас це важливо", – додав президент.

Нагадаємо, в липні Угорщина опублікувала деталі нової системи прискореного оформлення віз для громадян восьми країн, включаючи росію і білорусь, які зможуть в'їжджати до Угорщини без безпекових перевірок або інших обмежень. 

Будапешт заявив, що багато з них будуватимуть атомну електростанцію з використанням російських технологій.

Нагадаємо, наприкінці липня глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що Угорщина виглядає все більш ізольованою у ЄС, а її позиція дратує решту країн-членів.

З 1 липня Угорщина почала своє піврічне головування в Раді Європейського Союзу, попри те, що депутати Європарламенту раніше зібрали 20 тисяч підписів проти цього.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної і геноцидної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович