Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони і розвідки продовжив розгляд правок до законопроєкту про мобілізацію.

Зокрема розглянуто 710 правок, які стосуються змін до 25 статті щодо організації та порядку бронювання військовозобов’язаних, проходження базової військової служби та заходи впливу щодо громадян, які не виконують свої обов’язки.

Зупинились на правці 2815,
.
Зокрема пропонується надати бронювання військовозобов’язаним, які працюють, або проходять службу:

• працівники критично важливих підприємств;
• в органах державної влади (категорії А; 50% – Б, В);
• інших державних органах;
• Національній поліції України;
• Національному антикорупційному бюро України;
• Державному бюро розслідувань, органах прокуратури;
• Бюро економічної безпеки України;
• Державній службі України з надзвичайних ситуацій;
• Державній кримінально-виконавчій службі України;
• Службі судової охорони;
• у судах, установах системи, правосуддя та органах досудового розслідування;
• патронатних службах органів державної влади, юрисдикція яких розповсюджується на всю територію України.

Порядок, критерії, перелік посад і професій, а також обсяги визначатиметься цим Законом та актами Кабінету Міністрів України.

Наполягала на відхиленні нової статті 27, яка передбачає порядок надсилання ТЦК та СП вимог військовозобов’язаним та порядок застосування тимчасових обмежень. Всі положення змін до Кодексу адміністративного судочинства  України треба виключити, оскільки стаття 27 передбачає квазіправовий механізм примусу до виконання обов’язків щодо військового обліку та мобілізації, однак не містить завершених правових механізмів її реалізації та буде порушувати права людини.

Зокрема, днем вручення вимог від ТЦК вважатиметься день її не вручення (!!!) за місцем проживання, а далі починають включатись механізми адміністративної відповідальності тощо. Ці положення також містять корупційні ризики. На жаль, ці пропозиції було відхилено Комітетом, тож будемо їх порушувати це питання під час розгляду законопроєкту у залі.

Комітет залишив чинною норму, яку запропонувало Міністерство оборони, щодо не призову під час дії воєнного стану осіб 18-24 років. Вони за власним бажанням до свого 24-річчя можуть обрати термін проходження базової військової служби: під час дії воєнного стану 3 місяці, мирного часу – 5 місяців.

Проходження базової військової служби передбачає отримання військової облікової спеціальності та перехід зі статусу призовника у статус військовозобов’язаного, з подальшою можливістю бути мобілізованим під час дії воєнного стану.

Підготувала: Ніна Петрович