Колаж: Сергій Поліщук / ArmyInform

У 2016 році Верховна Рада внесла зміни до закону про перерахунок пенсій, «не помітивши» у ньому військовослужбовців. Право на перерахунок тоді отримали особи начальницького й рядового складу органів внутрішніх справ, але не військовослужбовці (в тому числі й ті, хто вже другий рік ніс службу в рамках АТО). Сім років потому в парламенті вирішили виправити це й зареєстрували законопроєкт, який би дав зелене світло на перерахунок пенсій військовослужбовцям «з урахуванням видів грошового забезпечення».

Нині в парламенті зареєстровано проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо відновлення права на перерахунок пенсії.

Внесення змін стосується виключно статті 63 Закону, що має назву «Перерахунок раніше призначених пенсій». Вона, як і весь Закон, обростає великою кількістю змін, починаючи з 1992 року.

Одна з таких суттєвих змін була проголосована у 2016 році, коли перерахувати пенсії вирішили для міліції, але не для військових. Ось що вирішили тоді законодавці:

«Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».

Зазначимо, що на той час «міліції» вже не існувало, але автори законопроєкту на догоду комусь її згадали. А де ж перерахунок пенсій військовослужбовцям «з урахуванням видів грошового забезпечення»? — справедливо запитували ті, кого «не помітили», перебуваючи третій рік у підрозділах, що брали участь в АТО.

Кореспондент АрміяInform розпитав ініціатора законопроєкту про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, Олександра Юрченка про підготовку документа, запит на справедливість і можливі перешкоди в ухваленні закону.

— У 16-му році були вчинені, без перебільшення, антиконституційні дії щодо соціального захисту громадян, які перебували на службі в Збройних Силах, — зазначив Юрченко. — Достеменно мені не відомо, хто пролобіював такі привілеї у порівнянні з військовими колишнім міліціонерам (які в тому числі розганяли й розстрілювали Майдан Гідності), чим на той час керувались народні обранці, які підтримали правоохоронні органи і проігнорували військовослужбовців на третьому році російсько-української війни. Можу лише припустити, що «грошей на всіх не вистачало», тому уряд фінансував військових у ручному режимі: є гроші — дамо, немає — вибачайте… І при цьому далеко не всі критерії враховувались, тому й пенсії військових виходили нижчими, ніж у тих же правоохоронців. Не здивуюсь, якщо згодом з’ясується, що це робилося навмисно. У нас і сьогодні час від часу виявляють тих, хто працює на ворога.

— Що керувало вами особисто, коли ви вирішили підготувати законопроєкт щодо відновлення права військовослужбовців на перерахунок пенсії?

— Багато чинників. Почну з того, що з перших днів широкомасштабного рашистського вторгнення мешканці столиці почали поповнювати лави добровольчих формувань територіальних громад, нести службу на блокпостах. Взяв до рук зброю і я. Коли ворога відігнали від Києва, разом із частиною хлопців з нашого ДФТГ приєдналися до окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка. І в травні 22-го року вже брали участь у боях під Лисичанськом. Потім було визволення Херсона, бої безпосередньо в самому Бахмуті, згодом — Хромове, Григорівка, Богданівка, Калинівка. Нині наш підрозділ воює в районі Куп’янська.

Тому побачив необхідність у гідній державній підтримці та захисті соціальних прав з дотриманням принципу рівності та єдиного підходу до перерахунку раніше призначеної пенсії особам, звільненим з військової служби, в тому числі й для тих, які в майбутньому будуть звільнятися.

— Що ж передбачається в проєкті Закону, що ви підготували?

— Законопроєктом 10330 пропонується повернути справедливе нарахування пенсій військовим. А саме: встановити, що всі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв’язку з підвищенням розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв’язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені цим Законом.

— Які, на вашу думку, можуть бути перешкоди на шляху ухвалення цього законопроєкту?

— Передусім наповнення бюджету. Але мова не йде про те, що цей перерахунок має відбутися сьогодні й одразу. Головне, щоб це було закріплено законодавчо. Можливо, потрібно оптимізувати фінансування окремих програм, та й варто придивитись до захмарних зарплат і премій окремих категорій чиновників, діяльність яких не пов’язана із захистом Батьківщини. Ми маємо добре усвідомлювати, що якщо ми не будемо забезпечувати соціальний захист нашим військовослужбовцям, то під питанням опиниться існування нашої держави.

— Які ще законодавчі ініціативи можна очікувати від вас і колег щодо соціальної підтримки військових?

— Повторюсь: держава має забезпечувати повноцінний соціальний захист українських військовослужбовців, а також членів їхніх родин. Як показує життя, перед українськими захисниками продовжують з’являтись бар’єри бюрократичного характеру. Фактично триває війна не лише з агресором, а й з папірцями.

Тож першочергово пропонуватимемо ухвалити закони, які спростять документальне підтвердження поранень військовослужбовців, сприятимуть роботі волонтерського руху, допоможуть реформувати принципи мобілізації. Щодо останнього, нині ми проводимо зустрічі й консультації з представниками ТЦК, намагаємось знайти інструменти для залучення вмотивованих людей до захисту Батьківщини.

До того ж виплату додаткової грошової винагороди в розмірі 100 тисяч гривень у зв’язку з пораненням чи іншими травмами ми пропонуємо замінити на 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. З 1 січня це становитиме близько 121,1 тисячі гривень.

Олександр Тереверко, кореспондент АрміяInform

Фото з архіву Олександра Юрченка