Олег Вишняков

Консул Держави Ізраїль у Західному Регіоні

Регіональні конкуренти на Близькому Сході Іран і Саудівська Аравія (СА) погодилися відновити дипломатичні відносини через сім років після їх розриву в запеклому конфлікті.

Несподіване оголошення було зроблено після чотирьох днів переговорів між офіційними особами обох сторін у Китаї.

З чого почався конфлікт? Саудівська Аравія розірвала відносини в січні 2016 року після того, як демонстранти штурмували її посольство в Тегерані після страти Ер-Ріядом відомого священнослужителя мусульман-шиїтів. Відтоді напруга між сусідами, очолюваними сунітами та шиїтами, часто посилювалась та доходила до крайніх точок.

Вони вважають один одного загрозливою силою, яка прагне регіонального домінування. Вони також підтримують ворогуючі сторони на Близькому Сході, в тому числі в Лівані, Сирії, Іраку, і найбільш відкрито в Ємені.

Тим дивніше зараз виглядає це “зближення”, у часи, коли Саудівська Аравія активно займається допомогою Україні та налагодженням відносин з Ізраїлем та США раптово та неочікувано вирішує відновити відносини з країною, яка дестабілізує світовий порядок. 

Чи втрачає Ізраїль свої позиції на Близькому Сході?

Ізраїльські лідери роками вважали Іран екзистенційною загрозою, розглядали Саудівську Аравію як потенційного партнера та сподівалися, що спільні загрози можуть вперше допомогти налагодити офіційні відносини з Ер-Ріядом.

Ця заява підірвала надії Ізраїлю на створення альянсу регіональної безпеки проти Ірану. Це свідчить про те, що, хоча інші країни Близького Сходу можуть розглядати Іран як загрозу, вони не бачать користі в ізоляції та протистоянні Тегерану такою мірою, як Ізраїль. 

Ізраїль розглядає Іран та його ядерну програму як небезпеку для самого Ізраїлю. Але рішення Саудівської Аравії стало нагадуванням про те, як сусіди Ірану в Перській затоці бачать Тегеран як неприємного сусіда, з яким, з усім тим, потрібно співпрацювати.

Найбільше ця новина вдарила по позиціях Уряду Ізраїля. В країні, в якій не вщухають протести через судову реформу, опозиція почала активно звинувачувати у цьому “геополітичному програші” саме чинного Прем'єра Беньяміна Нетаньяху. Його опоненти скористалися рідкісним шансом послабити його зовнішньополітичні позиції.

"Угода між Саудівською Аравією та Іраном є повним і небезпечним провалом зовнішньої політики ізраїльського уряду", — заявив Яїр Лапід, лідер опозиції, у пості в соціальних мережах. "Ось що трапляється, коли ти цілий день маєш справу з юридичним божевіллям замість того, щоб виконувати роботу".

Як на мене, реакція на цю подію в Ізраїлі занадто драматизована. До прикладу, минулого року Емірати відновили офіційні відносини з Іраном, хоча й поглибили свої військові та торговельні зв’язки з Ізраїлем. При цьому, попри відновлення саудівсько-іранських зв’язків, Іран залишається загрозою для Саудівської Аравії. Тому, Ер-Ріяд все ще може розглядати тісніше партнерство з Ізраїлем, зокрема у військових питаннях і питаннях кібербезпеки, як інший спосіб зменшення цієї загрози.

Однак, питання Саудівської Аравії вимагає уважності. На жаль, зараз ця увага (через масові протести) зосереджена всередині. 

Як щодо України? Чи зашкодить відновлення саудівсько-іранських зв’язків Україні?

Україна та Саудівська Аравія наблизилися останнім часом як ніколи. Уряд Саудівської Аравії виділив для України пакет гуманітарної допомоги на  400 млн доларів.

Крім того, цього року відбувся перший офіційний візит голови МЗС Королівства Саудівська Аравія в Україну з моменту встановлення дипломатичних відносин.

Тоді Президент Володимир Зеленський провів зустріч з міністром закордонних справ Королівства Саудівська Аравія принцом Файсалом бін Фарханом Аль Саудом. 

Українська сторона явно сподівається на  залучення до реалізації окремих пунктів формули миру. Також була обговорена участь саудівської сторони у повоєнному відновленні України, а також долучення до перспективних проєктів в інвестиційній, агропромисловій та енергетичній сферах.

Очевидно, що Саудівську Аравію Україна розглядає як партнера і менш за все очікує від “потенційного близького друга” підступного зближення з “недругом” в лиці Ірану, який виробляє зброю для знищення критичної інфраструктури, військових та мирного населення.

Іран став спільним ворогом для України та Ізраїлю. І будь-яке покращення зовнішньополітичного становища цієї країни суперечить інтересам обох країн. Та попри це я зберігаю оптимізм і сподіваюся, що СА не стане допомагати поставляти дрони та іншу зброю, яка вбиває українців і точно не допомагатиме Ірану в реалізації ядерної програми

Залишається відкритим питання: чи зручно СА сидіти на трьох стільчиках одночасно?