17:44 / 13.02.2023 Политика

Міфи про вільну зброю: досвід Ізраїлю та України

Олег Вишняков, бізнесмен, Почеснийо консул Держави Ізраїль у Західному регіоні України

Перед початком повномасштабного вторгнення рф, коли ключовою темою було питання масштабів наступу, в суспільстві почалася нова хвиля обговорення теми вільного обігу вогнепальної зброї. 

Це і не дивно. Адже у той час, коли над країною нависла така загроза, постає питання і персональної безпеки людей. 

Як пише "Інтерфакс-Україна", після деокупації північного напрямку, після того, коли ми побачили ті нелюдські злочини проти мирного населення, невимушено цю тему почали знову підіймати. Можливо, наявність зброї у тих мирних людей, могло б уберегти комусь життя? 

Дискусія щодо цього питання досі тривають. І саме через цю дискусію й “висить” голосування за відповідний закон. 

Через довготривалість війни в Україні, яка триває вже 9 років, Україну часто називають “другим Ізраїлем”. І справді, безпекові виклики в країнах схожі і різні одночасно. 

Різні, й у тому числі через те, що в Ізраїлі вже давно громадяни  мають можливість отримання вогнепальної зброї. 

Спробую на основі досвіду Ізраїлю спрогнозувати результати пом'якшення закону про отримання зброї для громадян в Україні і розвінчати деякі міфи та чутки, які ходять навколо цієї теми. 

Прийняття закону про обіг вогнепальної зброї не означає, що кожен другий ходитиме з пістолетом або револьвером.

Згідно з даними, оприлюдненими цього тижня Міністерством національної безпеки Ізраїлю, менш як 2% населення має дозвіл на зброю (для порівняння, згідно з опитуванням Pew Research Center, у США 30% американців є власниками зброї).

Однак, країна й далі йде на пом'якшення в цьому питанні. Відтак, у відповідь на нещодавні напади новий правий уряд прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху пообіцяв видати тисячі нових дозволів на зброю ізраїльським цивільним особам. Нетаньяху каже, що більше зброї в руках більш підготовлених ізраїльтян врятує життя, даючи громадянам можливість виступати в якості “першої лінії оборони”.

Тож, якщо в Україні цей закон приймуть, навряд чи кожен другий побіжить робити дозвіл на носіння зброї.  

Зброя для захисту, а не нападу.  Громадяни з найбільш небезпечних регіонів можуть отримати захистити себе.

Мені подобається ізраїльський підхід, коли в обігу зброї орієнтуються не тільки на соціальні показники, а й на особливості регіону. 

Цивільні особи для того, щоб отримати дозвіл, повинні продемонструвати, що їм потрібна зброя через роботу або місце проживання. Тому ізраїльтянам, які живуть у єврейських поселеннях на Західному березі річки Йордан і в Східному Єрусалимі, легше отримати дозвіл.

Такий підхід в Україні може убезпечити тих громадян, які знаходяться під найбільшою загрозою сьогодні. 

Пом'якшення обігу зброї — це про детінізацію, а не про криміналізацію.

За даними звіту Національної поліції, у 2021 році в Україні з незаконного обігу вилучено майже 1,2 тис. одиниць вогнепальної зброї, 88,4 тис. набоїв, а також 2,2 тис. гранат, мін та боєприпасів.

Уявіть тільки-но скільки грошей недоотримав державний бюджет! 

В Ізраїлі така ж ситуація з незаконним обігом, через що, у тому числі. держава, як я вже писав, йде на поступки та на пом'якшення видачі дозволів.

Україна так само має піти на цей крок, бо це допоможе вивести з тіні частину економіки. 

Більшість громадян за, а не проти

Військовий зі зброєю — звична картина для Ізраїлю. Зброя серед населення сприймається не як щось небезпечне, а як те, що гарантує безпеку. 

Є стале твердження, що українці навпаки, не люблять збробю й взагалі проти легалізації вогнепальної зброї для цивільних.  

Однак, ще у травні 2022 року Міністерство внутрішніх справ оголосило опитування громадян у мобільному додатку "Дія" щодо обігу вогнепальної зброї. За результатами цього опитування - вільне володіння зброєю з метою особистого захисту підтримують 58,75% українців. 

За даними “Рейтинг”, вперше за історію дослідження цього питання кількість прихильників ідеї перевищила кількість противників (у 2018-2021 підтримували таку ідею близько чверті, не підтримували – понад 70%).

Тож, право на цивільну вогнепальну зброю, як на мене — це вкрай необхідне прерогатива для громадян країни, яка перебуває в стані війни. 

В разі, якщо всі умови отримання такого права будуть дотримані, а усі довідки будуть належним чином верифіковані, це допоможе країні забезпечити безпеку своїх громадян хоча б на рівні самозахисту.