Про це заявив експерт з питань військової юстиції Анатолій Маркевич.

«А.Матіос ще до обрання Президентом України В. Зеленського вважався найбільш одіозною особою в Генеральній прокуратурі і його діяльність не критикував тільки лінивий. В призначеного генеральним прокурором України 29.08.2019 року Р. Рябошапки було більше, ніж достатньо підстав з позором звільнити А. Матіоса з посади заступника генерального прокурора-головного військового прокурора, зазначивши, що він фактично завалив доручену йому ділянку роботи і перетворив військову прокуратуру з правоохоронного органу військової юстиції в орган по обслуговуванню власних інтересів. Щоб позбутись А. Матіоса, Р. Рябошапка з тодішнім Міністром оборони А. Загороднюком придумали найбезглуздіший варіант — Міністр оборони листом від 02.09.2019 року відкликав військовослужбовця генерал-полковника юстиції А. Матіоса з Генеральної прокуратури до Міноборони «у зв’язку із службовою необхідністю», — розповідає експерт з питань військової юстиції  Анатолій Маркевич на своїй сторінці у facebook.

За його словами, на підставі цього листа Рябошапка звільнив з посади А. Матіоса і відрядив у Міноборони. А в Міноборони не найшли нічого розумнішого, як через півтора місяці звільнити А. Матіоса з військової служби «у зв`язку з проведенням організаційних заходів». Тобто, «службової необхідності» не знайшлось.

«Мабуть, одним з чинників того, щоб Матіос не зміг повернутись на стару посаду головного військового прокурора, стало рішення Рябошапки взагалі ліквідувати військову прокуратуру, що і було запроваджено прийнятою тоді же новою редакцією Закону України „Про прокуратуру“. Одна безглуздість призвела до наступної. Але це ще не був кінець. Судом таке звільнення А. Матіоса цілком прогнозовано було визнано протиправним. Визнання КАС Верховного Суду цього рішення законним остаточно визнало безглуздість і незаконність рішень Рябошапки і Загороднюка щодо Матіоса. Він скориставшись їх недолугістю, повернувся на військову службу. Більше того, за рішенням суду Міноборони ще зобов’язано сплатити йому більше, ніж 500 тис грн. Наших з вами, шановні громадяни України, податків і пожертв на потреби Збройних Сил України у воєнний час. Раптом, станеться диво і А. Матіос, людина зовсім не бідна, віддасть присуджені йому кошти або їх частину на потреби ЗСУ. А чинна влада вживе заходів для стягнення присуджених А. Матіосу коштів з Рябошапки і Загороднюка, які не змогли належно звільнити Матіоса. Не повинні за їх безглуздості розраховуватись платники податків, тобто, усі ми. Але, уявляється, марно чекати. Дива не станеться», — резюмує Анатолій Маркевич.

Досье

Анатолій Маркевич закінчив із відзнакою у 1982 році військово-юридичний факультет Військового Інституту. У 1982−1991 роках працював на різних посадах у військових прокуратурах Збройних Сил СРСР. У 1992−2005 роках — в системі військових прокуратур Генеральної прокуратури України. Пройшов службові сходинки від слідчого військової прокуратури гарнізону (армії) до заступника військового прокурора Центрального регіону України, полковник юстиції запасу, почесний працівник прокуратури України, ветеран прокуратури України. З 2006 року адвокат в м. Києві.

Підготувала: Ніна Петрович