29 липня в Україні на офіційному рівні святкуватимуть День Сил Спеціальних Операцій ЗС України. Дата святкування була визначена у 2016 році Указом тодішнього Президента України Петра Порошенка, яким і було запроваджено новий рід військ.

Проте мало хто знає, що офіційним Днем ССО могла бути інша дата - 26 липня, коли фактично і був виданий Указ Президента про заснування ССО.

Безліч думок та критики було озвучено в наших медіа щодо дати 29 липня. Противники цієї дати вказували на те, що саме в цей день у 2014 році підрозділи спеціального призначення зазнали найбільших втрат (загинуло 10 бійців), потрапивши у засідку в районі села Латишеве на Донетчині.

Прихильники саме цієї дати вказували, що кожна церемонія в ССО починається з вшанування полеглих побратимів. Тож рішення про призначення Дня ССО саме на цю дату, як вважають ветерани підрозділів спеціального призначення, мало в першу чергу закріпити пам’ять про полеглих героїв, шанувати їх як живих і продемонструвати, що спецпризначенці не здаються навіть після смерті.

Точно правильним буде не давати оцінок тим чи іншим версіям особами, що не мають відношення до ССО. Це справа професійного кола спецпризначенців. Але деякі думки, висловлені нам ветеранами ССО, - виглядають цікавими і розкривають завісу календарних баталій на вищому рівні.

Тож ветерани «в темі» стверджують, що у 2016 році тодішній начальник Управління Спеціальних Операцій ГШ ЗСУ полковник С.Кривонос рішуче наполягав на двох важливих для майбутніх ССО датах:
1 - дата підписання Указу про створення ССО.
2 - дата святкування Дня ССО.
Для мене стало новиною, що обидві дати С.Кривонос наполягав призначити на 26 липня як персональному для нього подарунку, оскільки в цей день він святкує свій день народження….

Петро Олексійович дійсно зробив подарунок полковнику С.Кривоносу, але частково - Указ підписав, а День ССО призначив на іншу дату, прислухавшись до радників та ветеранської спільноти.

Стверджують, що таке рішення С.Кривонос сприйняв як особисту образу, відчувши «подарунок на день народження» неповним. Ще більш болісно він сприйняв призначення на посаду командувача ССО не його особисто, а генерала І.Луньова. Посада першого заступника С.Кривоноса не влаштовувала.

Ветерани-спецпризначенці, принаймні ті, з якими нам вдалось відверто поспілкуватись, вважають, що рішення П.Порошенка було більш збалансованим і таким, що не відповідало персональним забаганкам тодішнього очільника Управління ССО.

Я прямо запитав співбесідників: «а в чому була б проблема, якщо б Кривонос домігся призначення Дня ССО на 26 липня?»

З їх дозволу, але без публікації імен ділюсь їх відповіддю (пряма мова): «проблема була б у тому, що привласнення досягнень на свій власний день народження здійснювалось б особою, про яку ніхто не може сказати, а що конкретного він зробив на посаді заступника Командувача Аеромобільних сил? Чого конкретного він домігся на посаді начальника Управління Спеціальних Операцій в ГШ? Що конкретно він зробив для розвитку ССО на посаді Першого заступника Командувача? Нічого. Лише власний піар та інтриги. Ну і завислі кримінальні справи по будівництву навчального центру в Бердичеві. Кривоносу не вперше встрявати в корупційні історії - він дуже соромиться причин його переведення на посаду начальника факультету в Академії Сагайдачного у 2009 році з посади командира полку спецпризначення. Тоді ж він втратив контроль за своїми ларьками у Хмельницькому. Мабуть це всі його досягнення, які можна назвати реальними…».

І щодо процесу створення ССО - ветерани стверджують, що Кривонос не був включений в робочу групу по створенню нового роду військ, тому що ховався  від Муженка у військовому шпиталі у серпні-вересні 2015 року. Тоді ж НГШ його конкретно «випоров» за відсутність будь-якого результату за рік перебування на посаді. Більше того, С.Кривонос не приймав участі в розробці концепцій та законотворчої діяльності по ССО, але намагається зробити з себе «Батька ССО», що є черговою брехнею та міфом. Дослівно це прозвучало так: «А що можна взяти з Хмельницького ларьочника, якого відправила країна в Канаду вчити англійську мову і ця людина її не вивчила взагалі. А міг би поїхати на це місце хтось розумніший. Врешті решт всі зрозуміли, що у «сталевого полковника» шоколадні яйця».

По темі впливу авторитетів у війську наші співбесідники, які брали активну участь у бойових діях з російським агресором з 2014 року по 2017 рік висловили…. заздрість десантникам! Зокрема в тому, що у ВДВ є (ред. - точніше був раніше у командному складі) дійсно бойовий генерал Михайло Забродський, який, на відміну від С.Кривоноса, не маніпулює в інформаційному просторі, не плете інтриги і не отримав генеральське звання, торгуючи принципами і сподіваннями своїх побратимів.

Якось так вийшло, що для мене це стало чимось новим в історії становлення авторитетів в українському війську.

Але як би там не було, 29 липня наші спецпризначенці святкують 5-ту річницю створення ССО як окремого роду військ. Динаміка їх розвитку оцінюється фахівцями НАТО дуже позитивно. Доброї вдачі нашим воїнам та впевненості у майбутньому. Не зважаючи на міфи, що плодять заздрісники, та забаганки образливих начальників і командирів.

Сергій Станішевський