Всі міжнародні організації, які спостерігали за місцевими виборами в Україні, охарактеризували виборчий процес цих виборів, зокрема й щодо дотримання гендерних квот, як позитивний, що відбувся з дотриманням вимог виборчого законодавства. На цьому наголосила член Центральної виборчої комісії Вікторія Глущенко під час сьогоднішньої дискусії "Аналіз виборів в Україні", яка відбулася в межах Четвертого Українського міжнародного конгресу.

Учасниками цього заходу також були народні депутати України Євгенія Кравчук, Кіра Рудик, Іванна Климпуш-Цинцадзе, Сергій Соболєв, директор Національного Демократичного Інституту в Україні Ієн Вудвард та старший аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев.

Під час обговорення запропонованих на дискусійній платформі питань ішлося про законодавчі зміни щодо гендерних квот для кандидатів у виборчих списках політичних партій та їх вплив на представництво жінок в органах місцевого самоврядування за результатами виборів. Окрему увагу було закцентовано на забезпеченні прав жінок на участь у виборах, а також можливостях протидії ймовірним дискримінаційним проявам у цьому контексті.

Як зазначила Вікторія Глущенко, з прийняттям Виборчого кодексу України гендерні квоти нарешті стали захищеними. Завдяки цьому вже на етапі висування кандидатів у депутати місцевих рад понад 44 відсотки із них становили жінки (на місцевих виборах 2015 року – понад 35 %). Відповідно спрацювали зазначені квоти і в розрізі вже обраних депутатів. Так, відсоток жінок, які увійдуть до обласних, районних, міських рад значно перевищує аналогічні дані за результатами попередніх місцевих виборів.

Щоправда, якщо звернутися лише до сухих цифр обраних депутатів селищних та сільських рад, то відсоток присутності в них жінок у порівнянні з 2015 роком знизився. Проте в цьому випадку необхідно враховувати проведення напередодні місцевих виборів адміністративно-територіальної реформи, а з тим і укрупнення територіальних громад. Це, окрім іншого, значно зменшило і кількість депутатів, які обиралися до зазначених рад. Так само, як і кількість сільських, селищних, міських голів. Тож, на погляд Вікторії Глущенко, враховуючи зменшення осіб, які обиралися, гендерний показник можна вважати збалансованим.

Також член Комісії зупинилася на зусиллях як територіальних виборчих комісій, так і ЦВК, які вони докладали під час виборчого процесу для дотримання політичними партіями гендерних квот на етапі висування кандидатів.

У контексті цього вона наголосила на важливості подолання у суспільстві хибних стереотипів щодо участі жінок у політиці, і виборах зокрема. При цьому зауважила, що поки законодавчо не врегульовані дієві санкції за здійснення сексизму та дискримінації під час проведення передвиборної агітації та висвітлення в ЗМІ виборчого процесу.

"Коли в країні нарешті стане високим рівень політичної культури, зʼявиться розуміння, що гендерна рівність – це нормальне явище, а не певні прояви агресивно налаштованих представниць феміністичного руху, тоді й гендерні квоти відійдуть у минуле. Але для цього потрібно проводити розʼяснювальну роботу, просвітницьку діяльність та вносити відповідні зміни до законодавства", – наголосила Вікторія Глущенко.

Відділ взаємодії із ЗМІ Секретаріату Комісії