Кандидат у депутати Київради від партії “Удар” Тарас Панчій за дорученням мера Віталія Кличка ще не будучи депутатом, почав опікуватися Голосіївським районом. Так сталося, що частина району опинилася сам на сам зі своїми проблемами через відсутність свого представника у Київраді. За короткий час Тарасу Панчію вдалося ознайомитися з нагальними проблемами району, і, навіть, розробити шляхи їх вирішення.

Кандидат назвав чотири головних напрямки своєї діяльності після перемоги на виборах:
Перша проблема, глобальна для кожного голосіївця – це парк Рильського. Ми не можемо почати його благоустрій через те, що не закріплена земельна ділянка. А дуже хочеться зробити реконструкцію цього чудового парку, довести його до рівня таких парків, як «Наталка» (Оболонський р-н) чи «Перемога» (Дарницький р-н). Оскільки земля нашого унікального парку не закріплена за УЗН, ми втрачаємо її шматочки, йде незаконне захоплення, будівництво, кожного року втрачаємо території. Вихід – у юридичному закріпленні меж.

Також є багато озер на території Голосіївського лісу. У 1970-ті проектувалось багато зливних мереж з виходом у озера, тому зараз ми спостерігаємо зливи шкідливих речовин. Через це псується фауна озер, гине риба, гинуть качки. Треба розробити проект реконструкції парку та відновлення зелених зон і скверів .
Друге – це транспортна проблема. Голосіївський район межує з Київською областю, щодня 800-900 тис. людей приїжджають та повертаються. Це спричиняє багато транспортних заторів та створює чимало незручностей для киян. Наша задача – розробити комплексну схему організації транспорту, побудувати на в’їзді перехоплюючі паркінги, запустити великі комфортні автобуси замість маршруток, щоб люди могли залишити свої автівки та пересісти на громадський транспорт.

Третє – недостатня кількість дошкільних та навчальних закладів у районі. Це сталося через хаотичну забудову району та відсутність генерального плану міста. Першочергова задача мера та команди – створити єдиний документ для міста, оскільки зараз девелопери житлові будинки будують, а соціальні об’єкти ні, бо невигідно. Без виконання соціальних зобов’язань – ніяких дозволів на будівництво.

Четверте – вирішення питань ЖКГ, з якими людина стикається кожного дня. Йдеться, в першу чергу, про утримання та реконструкцію теплотрас – мережі у поганому стані, 60-70 років ними ніхто не займався. Київенерго було у приватних руках, в обладнання не інвестували, а тільки експлуатували. Рік назад структуру забрали назад у місто, створили комунальне підприємство. Але зношені мережі не витримують навантаження через хаотичну забудову. В результаті люди залишаються без води та тепла. Також серед першочергових завдань: асфальтування міжквартальних проїздів, заміна та ремонт старих ліфтів, ремонти під’їздів, заміна вікон – щоб зменшити тепловтрати.

“Скажу як фахівець, що багато проблем можна вирішити, не затрачуючи коштів, через соціально-економічні програми. Важливо змінити підхід: ми багато чого робимо локально, а треба підходити до питань комплексно”, - зазначив Тарас Панчій.