Кандидат у депутати Київради від партії «УДАР» в Оболонському районі Богдан Чорній розповів про хід передвиборчої кампанії та про свої плани на депутатську діяльність.

Богдане, у своєму попередньому інтерв’ю ви пояснили, чому вирішили йти у політику та чому обрали для себе партію  «УДАР». Також ви заявили, що під час кампанії плануєте обійти чи не всі двори на окрузі та поспілкуватися з людьми, щоб дізнатися про їх проблеми та очікування. Як ви здійснюєте цей план?

За три тижні, що триває кампанія, я з командою особисто провів понад 50 зустрічей у дворах Оболоні. Попри всю зайнятість, ще планую провести вдвічі більше. Звичайно, обійти усі двори округу, де - понад 900 будинків та 200 дворів, за такий короткий проміжок часу фізично неможливо. Але я вже отримав надзвичайно цікавий досвід, з якого зробив декілька важливих висновків.  

Під час зустрічей було дуже багато емоцій, навіть агресії – не до мене особисто чи до партії «УДАР». У деяких округах Оболоні, де взагалі немає депутатів, люди банально стомилися від того, що їх проблемами ніхто не опікується, що їх запити та скарги зникають у повітрі та залишаються не вирішеними місяцями, а подекуди й роками. І свої емоції вони висловлюють на адресу мера Віталія Кличка.

Мені довелось багато переконувати людей у тому, що мер взяв на себе відповідальність за глобальні речі для міста. За свою першу каденцію Віталій Кличко з командою «УДАР» зробив багато капітальних ремонтів доріг та мостів, побудував школи та дитячі садочки, об’єкти соціальної інфраструктури, парки та сквери, запровадив важливі соціальні програми для покращення життя киян.

Проте мер не має особисто мостити ями у дворах, лагодити кожен ліфт чи вкручувати лампочки у під’їздах. Питаннями ЖКГ, з якими дійсно щодня безпосередньо зустрічаються люди, повинні опікуватись саме депутати місцевого рівня. Саме ми, партійці «УДАРу», маємо підставити плече своєму лідеру. На нас лягає завдання покращити життя киян на місцях. Саме ми маємо вносити мерові пропозиції щодо вирішення конкретних проблем, а вже якими шляхами – це наш обов’язок: чи то через створення ОСББ, чи через постійний контроль ЖЕКів та інших відповідних служб.

Тому за другої каденції Кличка ми маємо повернутись від глобальних проблем до дворів та ЖКГ. Втім, мер з командою продовжить здійснювати такі стратегічні завдання як метро на Троєщину та Виноградар, чи Подільсько-Воскресенський міст. А наша місія у районах – займатися дворами, будинками, прибудинковими територіями, комунікаціями, тобто тим, що оточує життя кожного киянина. Оскільки дійсно багато років у цьому напрямку не робилось нічого.

Втім, я ретельно ознайомився з проблемами, склав чіткий план дій та знаю, як рухатись саме у цьому напрямку.  

Що ж, така майже самурайська відданість своєму лідерові робить вам честь. Але ж люди чекатимуть вирішення суто буденних питань. Що саме входить у згаданий вами план дій?    

Свою відповідь на це питання почну з того, що всю проблематику, яку ми  з командою бачимо, ми фіксуємо, аналізуємо та  відпрацьовуємо. Це стосується кожної проблеми. Для нас немає неважливих або дрібних проблем. Ми фіксуємо імена активних, соціально відповідальних людей, які готові у майбутньому стати нашою опорою, стати, зокрема, головами ОСББ. Адже на зустрічі приходять люди, які готові щось робити для себе самі, не чекаючи на дії влади.

Сьогодні в Оболонському районі - більше 900 будинків, у яких мешкають більше 320 тисяч громадян, і це тільки за офіційною інформацією. Та одна-єдина керуюча  компанія комунального господарства на весь район. Її співробітники фізично просто не мають можливості обслужити всю територію. Їх вистачає не на капітальний ремонт будинків та під’їздів, або заміну комунікацій та ліфтів, а лише на точкові ремонти. Звичайно, люди нервують, лаються, телефонують 1551. А там, де немає депутата, людьми взагалі ніхто не опікується – тому вони на зустрічах й обурюються усіма негараздами: старі майданчики, неасфальтовані внутрішньоквартальні проїзди, протікання каналізація, дірявий дах, забиті ливневі стоки тощо.

Я бачу своє завдання в тому, щоб дати людям альтернативу. На Оболоні переважають великі довгі багатоповерхові будинки. Чому ж їх мешканці не можуть самі зорганізуватися, щоб створити ОСББ та самим забезпечувати собі комфортне життя? Чому ініціативні групи не можуть зібрати кворум у 51% задля створення ОСББ? І це йдеться не про будинки, де мешкають переважно пенсіонери чи орендарі.

Я буду давати людям альтернативу – навіть в умовах обмеженого часу, фінансування та людських ресурсів. 

Після того, як стану депутатом, відкрию на окрузі приймальню, де вестиму особистий прийом мешканців у п’ятницю та частково у суботу. Я готовий до чималої кількості людей, які прийдуть зі своїми проблемами. Адже до того часу я, після своїх передвиборчих зустрічей,  знатиму відповідальних людей. Мені не треба буде витрачати час на знайомство з проблемами району – адже я зараз заходжу у під’їзди та підвали, забираюсь на дахи. Ми фіксуємо проблеми, групуємо їх по будинкам, збираємо дані. Потім я приходитиму у двір вже як представник влади та буду обговорювати з мешканцями практичні речі, змінювати ставлення людей до ініціативних груп щодо створення ОСББ, можливо, там лише потрібно підписати протоколи громадських зборів. Врешті-решт, якщо людям не сподобаються обрані ними менеджери, вони зможуть переобрати їх, або взагалі повернутися до жеку.

Ну, а в будинках, типу 40-квартирних домів на Пріорці, де мешкають суцільні орендарі чи пенсіонери, де створити ОСББ фізично неможливо, там вже я буду максимально тиснути на керуючу компанію – як депутат з повноваженнями по контролю за ресурсами, що виділяються. Щоби показати людям результат, оскільки їм нема на кого більше сподіватися.     

Це концептуальні речі. А все ж таки що конкретно входить до плану дій?

Ми з командою склали програму «Топ-кроків для Оболонського району». Наразі в цьому документі 7 пунктів, але ми будемо їх поповнювати.

Пункт перший – вирішення житлово-комунальних проблем. Йдеться про підсилення ролі ОСББ. Сьогодні Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району м.Києва» утримує на балансі 70% усього житлового фонду району. Цю пропорцію необхідно змінювати – заради вирішення проблем ЖКГ. Так, люди бояться через старий житловий фонд, через велику кількість боржників, через острах у разі створення ОСББ втратити гроші, раніше виплачені жеку тощо. Але я вірю, що коли люди підуть на прийом, під час живих дискусій ми зможемо змінити їх позицію. 

Для мене як депутата, що представлятиме великий округ, на якому сьогодні лише 10% будинків об’єднані в ОСББ, буде метою та стане досягненням, якщо вдасться збільшити цей показник до 20-30%. Бо стільки людей житимуть краще.

Підкреслюю: розвиток ОСББ це не обов’язкове насадження зверху, а альтернатива.  

Також у цьому пункті капітальний ремонт житлового фонду: інженерні мережі, покрівлі, сходові клітки, під’їзди, зливно-стічні мережі, ліфти, зношені труби, освітлення прибудинкових територій, дитячі та спортивні майданчики.

Тут ми переходимо до другого пункту програми, який ми назвали «Концепція нового Оболонського двору».

Двори на Оболоні великі, є багато території, яка не використовується раціонально. Мешканцям будинків бракує цивілізованих паркомісць у дворі, люди ставлять машини на зелену зону. А можна ж зробити все цивільно та розумно. Взяти частину захаращеної території та збільшити парковку. Перетворити совкові палісадники на сучасні зелені зони – сквери з системою автоматичного поливу. Побудувати у дворах спортивні майданчики, дитячі майданчики, окремий майданчик для вигулу тварин – щоби собаки не випорожнялись там, де грають діти, а хазяї прибирали за ними. Контейнери для сортування сміття, відеокамери, підключені до системи «Безпечне місто».

Спробую застосувати свій досвід роботи по залученню інвестицій: наприклад, щоб інвестор за свої кошти облаштував футбольне поле, яке він потім міг би частково здавати у оренду.

Безумовно, зробити все відразу неможливо, тому будемо йти через запуск пілотних дворів, поступово поширюючи вдалий досвід на весь Оболонський район.

Третій пункт програми – нові школи та дитячі садочки.

Стратегічна ціль – зменшити черги і дефіцит місць. Також один із напрямків, за яким я залучаю інвестиції за основним місцем роботи, це будівництво приватних шкіл, садочків, лікарень. Окрім того, що це об’єкти соціальної інфраструктури, вони створюють робочі місця, сплачують податки, які збільшують бюджет міста. А це, в свою чергу, дозволяє збільшити соціальні програми, підвищити зарплатню учителям, лікарям та іншим бюджетникам. Врешті-решт весь персонал новостворених інвестиційниї об’єктів, а це вчителі, лікарі, молодший медичний персонал, охоронці, прибиральники, працюють тут, в Києві та отримують гідну ринкову винагороду за свою роботу. А не змушені їхати на заробітки закордон.І в цьому я бачю соціальну та економічну місії таких проектів, в тому числі.

Тут зазначу, що не місто вирішує – чи будувати новий «Макдональдс» або «Спортлайф», чи приватну клініку. Такі рішення приймають інвестори, бізнесмени, які роблять певні розрахунки – чи дадуть ці об’єкти прибуток. Бізнес приходить з пропозиціями, а місто створює умови для інвестування, задає параметри та обмеження для реалізації проектів. Саме цим я професійно займався останні десять років.

Наразі проектується школа на вул. Героїв Сталінграда, 10-в. Це - мільйони доларів інвестицій у місто. Приватні садочки та школи зменшують навантаження на комунальні заклади освіти та дають вибір. Хто може платити, може йти до приватних закладів. Це нормальні умови ринкової економіки.

Також ми збільшимо підтримку дитячих та юнацьких гуртків та проведемо капітальний ремонт спортивних майданчиків у школах та дитячих садках.

Четвертий пункт програми – покращення транспортної інфраструктури району.

Ми плануємо завершити розв’язки та з’єднання кільцевої дороги з головними магістралями Оболонського району. Таке з’єднання кільцевої дороги з вулицею Богатирською, проспектом Оболонським, вулицею Прирічною зменшить кількість пробок всередині району та при заїзді з боку Пущі Водиці. Не треба буде їхати через площу Шевченка, бо можна буде проїхати по району набагато скоріше.

Капремонт магістральних вулиць району вже триває. Цього року ми з мером відкрили Богатирський шляхопровід, наступного року буде капітально відремонтовано вулицю Богатирську, Оболонський проспект, вулицю М.Тимошенко та проспект Героїв Сталінграда.

Ми вставимо світлофори на всіх пішохідних переходах. Це реальна проблема. Скажімо, на нерегулюючому переході біля Героїв Сталінграда, 65, вже загинула не одна людина. І таких місць по району чимало. Також будемо розвивати велосипедну інфраструктуру, пункти підзарядки електротранспорту, добиватися того, щоб у теплу пору року населення Оболонського району якомога більше користувалось екотранспортом – байки, самокати тощо.

В наших планах обладнати вулиці пандусами для інвалідів, переходами для сліпих, лежачими поліцейськими, спеціальною розміткою, кишенями для правильної парковки, пунктами підзарядки електрокарів.

Ще одна важлива позиція – будівництво шумозахисних екранів. Люди, які живуть на Куренівці та Пріорці, скаржаться на шум міської електрички вдень і товарняків уночі. Це - старі житлові квартали, будинки та їх мешканці потерпають від вібрації та шуму. Необхідно будувати стіни для поглинання шуму. Спробуємо залучити до цієї справи забудовників, що будують поруч нові житлові квартали. Щоб не лише ставили склопакети у вікнах своїх будинків, а зробили соціально важливий проект.

П’ятий пункт програми – нові рекреаційні маршрути та сквери. Ми плануємо розширити парк «Наталка» пішохідним мостом між Оболонською набережною та островом Оболонський, а також з’єднати його з парком «Почайна» через Північний міст. Мер Кличко та наша команда прагне розвернути місто обличчям до Дніпра.

Та є й не менш важливе завдання. Коли я говорю на Пріорці про парк «Наталка», людям там це нецікаво: далеко, немає пішої доступності, люди рідко бачать цей парк. Але ж можна робити на Оболоні з її довгими домами та великими дворами затишні міні-сквери з автополивом, зі зручними лавочками – як у великих містах Європи чи Америки. Як, нарешті, біля метро «Оболонь». А ще – відновити бюветні комплекси, десь реконструювати, а десь буде раціональніше пробити нову свердловину, ніж ремонтувати старі труби з грибком.

Ми маємо надати людям мінімум протягом півроку відчувати зелень Оболоні, яка побудована на пісках, що не затримують вологу. Розвиток нових скверів – наше завдання на наступну п’ятирічку.   

Шостий пункт програми – покращення екології району.

Тут, перш за все, йдеться про благоустрій та аерацію оболонських озер, які наразі забруднюються викидами підприємств. Біля озер плануємо зробити доріжки, озеленіння – зробити ці зони такими собі міні «Наталками». Покращенню екологічної ситуації району посприяє збільшення зелених насаджень та розвиток системи екологічного транспорту.  

Нарешті, сьомий пункт – благоустрій території біля станцій метрополітену. Тут треба врегулювати питання незаконної стихійної торгівлі, перевести цю роботу у законне русло – час кінчати із тим, що все зводиться до того, що поліція на станціях «Мінська» та «Героїв Дніпра» ганяє з місця на місце бабусь з їх крамом. Та й самі будівлі станцій давно треба привести до ладу.

Ось така програма склалася на сьогодні. Далі буде.  

Але ж ви чудово розумієте, що виконати усі обіцянки та вирішити усі проблеми неможливо в одну депутатську каденцію – через вказані вами обставини: брак часу, коштів та людських ресурсів. Тож скажіть чесно: яку частину завдань ви реально налаштовані реалізувати та які з них стануть пріоритетними?

Так, звичайно, я це визнаю. Проте за результатами моїх зустрічей з людьми на окрузі я сформував два чіткі критерії, якими буду керуватися.

Перше. На підставі регулярного спілкування з людьми під час роботи моєї громадської приймальні я матиму конкретну картину проблем, що потребують рішення. І я ранжуватиму їх за ступенем гостроти проблеми. Скажімо, є два під’їзди однаково захаращені, з розбитими вікнами, брудними стінами, поламаними ліфтами тощо. Але в одному з них через надмірну вологість вже завелись пліснява та грибок на стінах. Отже виник не лише дискомфорт для мешканців, а й пряма загроза здоров’ю людей. Такий об’єкт я візьму у роботу в першу чергу.

Друге. За підсумками передвиборчої кампанії та моїх зустрічей з людьми я добре знатиму, де саме є ініціативні та активні громадяни, на чию допомогу я зможу розраховувати при вирішенні проблем, де я матиму підтримку, так би мовити, знизу, з боку суспільства. Тож такі ділянки будуть пріоритетними. Але це зовсім не означає, що місця, де здебільшого живуть пенсіонери та орендарі, залишаться поза моєю увагою. Просто я знатиму, що там я, як представник влади, муситиму тиснути на комунальників – щоб зробити умови життя людей гідними рівня столиці та нашої улюбленої Оболоні.

Будемо йти крок за кроком за постійної уваги та підтримки нашого мера Віталія Кличка.