Столиця шукає різні шляхи усунення з вулиць пам’ятних об’єктів, які пов’язані з історією, культурою СРСР і російської імперії.

Ще торік Київрада затвердила перелік пам’ятників, які приберуть з публічного простору Києва. До нього увійшли близько 300 об’єктів.

По 200 вже є відповідні рішення, 117 уже прибрані з публічного простору.

Про це у програмі «КиївВголос» радіо «Київ FM» розповіла депутатка Київради (фракція «УДАР»), заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.

Також палку дискусію серед киян викликав пам’ятник Булгакову.

«Інститут національної пам’яті визнав його таким, що підпадає під дію закону про усунення з публічного простору. І у цього пам’ятника немає балансоутримувача, тобто офіційного власника. Стоїть на вулиці, — зазначила Ганна Старостенко. — Зараз він фактично усунений з публічного простору, бо обкладений мішками з піском. Але це питання рано чи пізно постане.

До нас надходить багато звернень: одні просять його прибрати, бо був російським імперіалістом, інші просять залишити, адже у творах багато писав про наше місто, возвеличував його, перекладений багатьма мовами».

У п’ятницю відбулося чергове засідання міжвідомчої робочої групи «Про організаційно-правові заходи щодо усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою росії та срср, з публічного простору міста Києва», на якому розглядалося це питання.

«На засідання  була присутня донька скульптора Миколи Рапая, який робив пам’ятник Булгакову, та є його єдиною спадкоємицею. Вона розповіла, що для родини цей пам’ятник дуже цінний. І щоб вандали його не пошкодили, готова його забрати та зберегти, прибрати з публічного простору, — поділилася Ганна Старостенко. — Її звернення було розглянуте позитивно. Однак рішення групи має рекомендаційний характер, потім оформлюється в проєкт рішення, розглядається на комісіях. Це приклад, коли є можливість гуманного вирішення цього питання».

Заступниця голови КМДА підкреслила, що об’єкти, усунені з публічного простору, не знищуються, а зберігаються.

«Наразі у нас є велика база на території музею авіації. І надалі може бути, що там або в іншому місці буде влаштований музей тоталітарного мистецтва, де представлятимуть ці об’єкти, — зауважила Ганна Старостенко. — Важливе переосмислення та збереження їх як музейних експонатів для наших нащадків. Аби наступні покоління розуміли, як використовувала російська імперія та радянський союз всі ці пам’ятні знаки з метою колонізації України, підневолення і стирання нашої власної української ідентичності».

За її словами, ще є такі об’єкти, які досі перебувають в реєстрі пам’яток місцевого чи національного значення. І необхідно, щоб Міністерво культури та стратегічних комунікацій вилучили їх з реєстру. Або надало дозвіл на перенесення з публічного простору в закрите зі збереженням.

Знаковою подією Ганна Старостенко називає усунення з публічного простору пам’ятника Щорсу, що відбулося у грудні 2023 року.

«Щодо нього дуже довго тривала дискусія. І нам допоміг Закон України про усунення з публічного простору пам’ятних об’єктів. які пов’язані з історією, культурою радянського союзу і російської імперії, де були чітко прописані критерії та вказані, які пам’ятки потрібно усунути. Місто до того йшло майже 10 років, — пригадує вона.

Нагадаємо, з бульвару Тараса Шевченка приберуть «залишки» леніна. Київрада визначила ще 47 пам’ятних об’єктів й елементів оздоблення, що відображають радянські та російські історичні й пропагандистські наративи.

Підготувала: Ніна Петрович