18:47 / 18.10.2024 Киев

Прихожани промосковської церкви зможуть побачити історію Бахмута (фото)

Збереження пам’яті стає сьогодні однією з головних ідей для культурних проєктів. Так в столиці у Великій лаврській дзвіниці Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра» проходить виставка «Скорботний шлях Бахмута».

На ній представлено «Різьбленки» — своєрідні писанки зі шкаралупи страусиних яєць. Їхня особливість у тому, що вони повторюють мотиви хресного шляху Ісуса Христа — 14 історій, які відбувалися під час останнього шляху Спасителя на Голгофу. Ці писанки були частиною великої колекції «Народного музею писанкарства та розвитку народних ремесел Бахмутського міського народного дому». Їх вдалося вивезти з-під обстрілів.

 

 
 
 
 

Відкрили виставку музикантки зразково-показового оркестру Збройних Сил України (художній керівник Ігор Биковський). Пролунали «Мелодія» Мирослава Скорика, «Алилуя» Леонарда Коені і, власне молитву «Аве Марія». Слухаючи музику гості розглядали підсвічені зсередини писанки — кожна з яких є витвором мистецтва. А коли організатори презентували невеличкий ролик — минуле і сучасне Бахмута, то мешканців можна було одразу ж впізнати серед натовпу. Вони багато разів бачили ці страшні кадри, але досі не можуть змиритися, що їхнє місто троянд перетворилося на руїни.

Митець Дмитро Денисенко через свій цикл робіт під назвою «VIA DOLOROSA» передав біль та втрати міста, яке зазнало руйнівних ударів під час російсько-української війни. Кожен штрих, кожна лінія на полотні переносить відвідувачів у зруйновані вулиці Бахмута, де, попри усе, зберігається надія на відродження.

«Символічно, що виставку, врятованому зі зруйновного міста ми відкриваємо у лаврі, головна святиня якої теж була зруйнована, а потім відбудована. Ця паралель дає нам надію, що так буде і з Бахмутом», — наголосив заступник гендиректора Заповідника з наукової роботи Костянтин Крайній.

 
 

А намісник Києво-Печерської Лаври архімандрит Авраамій зауважив важливість того, що мистецтво промовляє історією Христа. І запевнив, що радий приймати виставку в лаврі, яка оновилася, бо ж раніше це було місце розповсюдження руского міра, що приніс страждання та знищення українцям, а тепер — центр культурного відродження народу.

Організатори події — Управління культури Бахмутської міської ради та благодійний фонд «Бахмут. Допомога. Відродження» — прагнуть через цю експозицію не лише віддати шану міста та його жителям, а й підкреслити важливість збереження культурної спадщини у часи війни. Начальник управління культури Бахмутської міської ради Ірина Булгакова, яка є куратором виставки зазначила, що вони дуже вдячні, що мають представляти своє місто через мистецтво, тісно співпрацюють із Національним музеєм у Пирогові, цю виставку також демонстрували у Софії Київській.

Дмитро Денисенко, який тепер живе у Краматорську, працює над новою серію «різьблеників», черпає натхнення у скіфських мотивах та символіці вікінгів. Він мріє побачити майбутню серію та «Страсті Христові» у Домському соборі Риги — країни Балтії зараз чи не найбільше підтримують Україну. Тож такий жест культурної дипломатії був би дуже доречним і черговим свідченням, що наше мистецтво світового рівня.

Наразі ж майстерні роботи Денисенка можна побачити в лаврі (вул. Лаврська, 9). Відвідування виставки входить у вартість вхідного квитка (100 гривень — загальний, 50 гривень — пільговий).

Виставка триватиме до кінця жовтня, даючи можливість усім охочим познайомитися з непереможним духом Бахмута через призму творчості його митця.

Бахмут, Маріуполь, Вовчанськ — на карті України зараз багато міст, які є синонімом болю. Мешканці цих міст роз’їхалися світом, і часто, єдине, що у них залишилося — це пам’ять про рідну домівку. І саме її вони так цінують, плекають. Так і мешканці Бахмута роблять усе, щоб їхнє місто залишалося на слуху.

Підготувала: Ніна Петрович