Вона встановлена на знак шани та в пам’ять про загиблих Героїв 10-го мобільного прикордонного загону. Меморіал і сквер створили за підтримки меценатів.

«Сьогодні ми вшановуємо памʼять наших Героїв, які віддали життя за наше майбутнє й майбутнє наших дітей. Та дякуємо воїнам, які бʼються за кожен сантиметр української землі та які закривають небо над нами від повітряних загроз. Уже 11-й рік відважні Захисники та Захисниці України протистоять російському злу й агресії. Українці б’ються за свою вільну та незалежну державу. Ми не здамося, як би складно не було. Справжня сила — тільки в єднанні нації, її зосередженості на головній меті», — зазначив міський голова Києва Віталій Кличко.

Він нагадав, що столиця постійно допомагає бійцям на фронті. Тільки цього року Київ виділив Захисникам із міського бюджету вже 8,6 млрд грн. Від початку року від громади столиці передали на фронт понад 8 000 БпЛА різних типів. Передає Київ і системи РЕБ, автівки та інше необхідне спорядження. Тільки у вересні на передову до бійців вирушили близько 1 700 дронів Mavic різних типів. Також передають оснащення, придбане й не за бюджетні кошти.

«Допомагаємо і Державній прикордонній службі України. Минулого року під час Саміту в Німеччині я домовився з гендиректором компанії Quantum Systems про передачу Києву 100 картографічних дронів типу «Trinity». У березні Quantum Systems підписала офіційну угоду з німецьким благодійним фондом, через який передала дрони Києву. А столиця — Державній прикордонній службі України.

Прикордонники використовують обладнання для організації контролю кордонів України та реакції на різні виклики, а також для обстеження і картографування інфраструктури. Влітку 2022 року Державній прикордонній службі столиця передала 35 мікроавтобусів Volkswagen T5, які залучили й отримали від наших партнерів. Передавали і бронежилети, інше необхідне оснащення. Київ і надалі робитиме все можливе для підтримки й допомоги військовим», — підкреслив Віталій Кличко.

 

 

 

Начальник 10-го мобільного прикордонного загону «Дозор» Державної прикордонної служби України, полковник Максим Балагура розповів журналістці «Вечірнього Києва» про те, що символізує новостворений меморіал.

«За волю України, за її територіальну цілісність наші Герої віддали найцінніше, що в них було — життя. Цей меморіал увіковічнює пам’ять Героїв. Вони живі, поки ми їх пам’ятаємо. А ми їх не забудемо ніколи. Відтепер ми завжди будемо проводити тут заходи й вшановувати пам’ять про наших Героїв-прикордонників.

Цей меморіал є символічним, тому що є плита, яка символізується зі світом, з нами, з людством. І солдат, вирваний з цієї площини, — це той солдат, який пішов на небеса. Пам’ятник символічно називається «Небесний Дозор», бо це той підрозділ, який з небес спостерігає за нами, допомагає, підтримує і направляє».

Також полковник Балагура зазначив, що над меморіалом працювала українська художниця та волонтерка литовсько-польського походження Беата Куркуль, з якою у загону вже давно дружні відносини. Її називають справжньою берегинею українських прикордонників.

«Беата відома ще й тим, що вона малювала і малює наших загиблих Героїв-прикордонників. Вона підтримує нас і надихає на подвиги», — підкреслив начальник 10-го мобільного прикордонного загону «Дозор»

Сьогодні «Дозор» — одне з найрезультативніших формувань, яке виконує спеціальні завдання на суші й на морі. Зазвичай разом з бійцями Головного управління розвідки Міноборони. Про свою участь у них прикордонні спецпризначенці майже не говорять, бо не на часі. І оприлюднюють лише ті, які набули публічності.

Начальник пресслужби 10-го мобільного прикордонного загону «ДОЗОР» Андрій Поліщук розповів журналістці «Вечірнього Києва» про деякі з них.

«Ми проводимо спецоперації не лише на землі, а й на морі, річках, у повітрі. Але вони набудуть загальної публічності лише після закінчення бойових дій, після війни. Загалом, спецпризначенці загону «Дозор» брали участь в усіх загальновійськових операціях оборонного та контрнаступального характеру.

Починаючи від відбиття нападу на Київ, зокрема, на Гостомельському напрямку та у боях на Житомирській трасі. Операції у Чернігівській та Житомирській областях. Потім загін спецпризначення був передислокований на Харківщину. Ми звільнили Черкаську Лозову, Черкаські Тишки, Дементіївку, Великі та Малі Проходи. Чорним днем на Харківщині для нашого загону стала Дементіївка, яку ми штурмували три рази, втратили багато хлопців, але вибили противника з цього населеного пункту. Також на рахунку загону операції в Енергодарі, Чорному морі та на острові Зміїний».

На відкриття меморіалу прийшли рідні, друзі та близькі загиблих Героїв-прикордонників.

Анна Малькович — офіцерка психологічного супроводу військовослужбовців 72-ї окремої механізованої бригади, прийшла разом з донькою і найближчою подругою родини. Цього року вона втратила на війні чоловіка, який завжди був для родини надійним плечем.

«Ми прийшли вшанувати пам’ять про мого чоловіка і найкращого тата, офіцера Олексія Мальковича, який загинув у березні 2024-го року. Для нас дуже важливо берегти пам’ять про наших Героїв. Не можна забувати про тих, хто нас захищав і віддав життя за Україну.

Цей меморіал тепер буде місцем, куди ми завжди зможемо прийти, подякувати, віддати честь і розповісти майбутнім поколінням про подвиги наших чоловіків, братів, синів…», — ледь стримуючи сльози підсумувала Анна.

Підготувала: Ніна Петрович