У чому криються підводні камені приватизації готелю "Козацький" у центрі Києва
Фонд державного майна активно розпочав приватизацію державних активів.
Серед знакових об’єктів є ТРЦ Ocean Plaza, Житній ринок, «Готель «Україна», «Готель «Козацький». Найшвидше торги мають відбутись щодо «Готелю «Козацький». Вони призначені на 18 липня 2024 року.
Ми вирішили дослідити що собою являють дані об’єкти та розпочали з Готелю «Козацький». Простий пошук у відкритих джерелах дає зрозуміти, що існує давній спір, який ведуть приватні інвестори з Державним підприємством «Готель «Козацький». Мова йде про договір спільної інвестиційної діяльності за яким ДП «Готель «Козацький» передало до спільної діяльності будівлю готелю, а інвестори, у тому числі іноземні, інвестували грошові кошти. Перше судове рішення щодо договору спільної діяльності датоване квітнем 2007 року. А починаючи з 2011 року спір між інвесторами та державним підприємством дійшов свого апогею. Інвестори звернулись до Стокгольмського арбітражу і отримали рішення щодо визнання договору дійним і визнали свою частку у спільному майні. У свою чергу, державне підприємство визнало договір спільної діяльності недійсним. Тож, кожна із сторін має у своєму арсеналі взаємовиключні рішення: інвестори мають визнане в Україні рішення Стокгольмського арбітражу, а державне підприємство – рішення національного суду.
Нам вдалось зв’язатись із керівником та співвласником одного із інвесторів Вадимом Вайспапіром.
Вадим Вайспапір є відомим бізнесменом, співвласником групи компаній, що ведуть бізнес в різних галузях економіки. Тож нам було цікаво почути його думку щодо ситуації, яка склалась навколо «Готелю «Козацький».
Вадим Вайспапір повідомив, що його компанія ТОВ «Карлтон Трейдінг Україна» разом із іноземним інвестором Carlton Trading LTD в далекому 2000 році уклали договір спільної діяльності із ДП «Готель «Козацький».
Вадим розказав, що спочатку все було добре. Ми інвестували гроші, здійснили ремонт готелю, придбали необхідні матеріали та обладнання, провели маркетингову роботу, навчання персоналу та інше. Готель почав приносити прибуток, який учасники розподіляли та реінвестували у розвиток готелю. Державне підприємство «Готель «Козацький» погасило заборгованість по заробітній платі, істотно покращило свій фінансовий стан. Всі сторони договору були задоволені співпрацею.
В цей час був зроблений проект повної реконструкції готелю з добудовою та збільшенням номерного фонду. Для цього, на рахунок готелю було перераховано мільйони доларів. В наших планах було проведення реконструкції та викриття сучасного готелю.
Однак починаючи з 2010 року, з приходом до влади в Україні команди Віктора Януковича, відбулись непередбачувані з нашого боку події. Державне підприємство «Готель «Козацький» в односторонньому порядку відмовилось виконувати умови договору про спільну діяльність, перевело готель на свій баланс і почало привласнювати собі весь прибуток від експлуатації готелю.
Ми були вражені таким волюнтаризмом. Щоб зрозуміти рівень падіння державного підприємства, слід відмітити, що в деяких періодах часу державне підприємство Міністерства оборони України навіть не вело бухгалтерський облік. Вся виручка отримувалась готівкою без будь-якого обліку. Доля цих коштів нікому не відома.
Такий порядок речей нас категорично не влаштовував. Ми звернулись до Міжнародної аудиторської компанії BDO, яка підтвердила внески всіх учасників спільної діяльності. Наша часка в готелі «Козацький» складає 39,28%.
Після цього юристи-міжнародники підготували звернення до Стокгольмського арбітражу. Не дивлячись на намагання Державного підприємства «Готель «Козацький» заперечувати позов і посилатись на нібито недійсність договору, Стокгольмський арбітраж виніс остаточне рішення, яким визнав договір дійсним і обов’язковим для сторін, зобов’язав ДП «Готель «Козацький» обліковувати готель на окремому балансі та передати управлення спільною діяльність нашому підприємству. Дане рішення міжнародного арбітражу пізніше було визнано в Україні та надано дозвіл на його примусове виконання.
Ми святкували перемогу, вважали, що справедливість взяла гору і ми змогли захистити свої інвестиції в правовому полі. Однак все виявилось значно складніше. Рішення Стокгольмського арбітражу не влаштовувало ДП «Готель «Козацький». І вони вирішили діяти за класичною українською схемою: якщо вам не подобається договір, — його потрібно визнати недійсним. Тож через 12 років після укладення і належного виконання, господарський суд міста Києва виносить рішення про визнання договору про спільну діяльність недійсним. Господарський суд вирішив не звертати увагу на те, що згідно умов договору, спори щодо його дійсності може розглядати виключно Стокгольмський арбітраж. Господарський суд не зупинило те, що Стокгольмський арбітраж вже вирішив питання щодо дійсності договору та виніс відповідне рішення. Господарський суд вирішив не залучати до участі в процесі іноземного інвестора. Тристоронній договір визнали недійсним у судовому спорі, де приймали участь лише два учасники договору. Іноземного інвестора вирішили взагалі не залучати.
Розуміючи, що в національних судах нам буде складно боротись із державною системою, ми звернулись до Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини прийняв до провадження нашу справу Application no. 1752/13 Carlton Trading LTD and Carlton Trading Ukraine, LLC v. Ukraine. Справа розглядається ЄСПЛ уже понад 10 років. Нажаль комерційні спори є не пріоритетними для ЄСПЛ. Однак наразі ми знаходимось на фінальному етапі і найближчим часом очікуємо рішення ЄСПЛ.
Тож, ми розраховуємо за допомогою міжнародних судових інстанцій відновити свої права. Ми готові грати в довгу. У нас є чудова юридична команда, ресурси і ми нікуди не поспішаємо. Шкода, що за протиправні дії керівників державного підприємства платитиме держава Україна та майбутній покупець готелю.
Що стосується поточного питання приватизації, то ми не розуміємо поспіх Фонду державного майна. Фонд обізнаний про наявний спір і справу в Європейському суді. Очевидним є те, що результати торгів будуть визнані недійсними в судовому порядку. Навіщо державі ускладнювати і ситуацію, втягувати до невирішеного юридичного спору покупця такого майна? На це питання у нас немає відповіді.
Загалом ми не проти приватизації державної частки. Як ви розумієте, ми не в захваті від партнерства з державою. Але все має відбуватись цивілізовано. Як співвласники готелю, ми направляли до Фонду повідомлення про намір викупити державну частку. Фонд нам відмовив. Дії Фонду свідчать про намір продати готель разом з нашою часткою.
Тож попереду нас чекає новий етап судових баталій. Особливо цікавою буде позиція покупця готелю, який сплативши ціну готелю, опиниться в епіцентрі таких подій.
Отримавши коментар від одного з інвесторів ми зрозуміли, що ситуація з приватизацією ДП «Готель «Козацький» не є безхмарною. Можливо ціна на готель наразі є привабливою, однак очевидною є перспектива судових баталій із інвесторами, які пройшли довгий шлях судових тяжб як в Україні так і в міжнародних судах.