На шляху до вступу до Європейського Союзу Україна взяла на себе низку зобов’язань, зокрема й у сфері гендерної рівності. Раніше у Києві було розроблено Гендерний паспорт міста, який містив аналіз статистичної інформації про мешканців: вік, стан здоров’я, освіту, зайнятість, доходи, рівень оплати праці, соціальне забезпечення жінок і чоловіків, а також дослідження демографічної динаміки. Ці дані стали основою для розробки міських політик та гендерно-орієнтованого бюджетування.

Проте повномасштабна війна суттєво змінила склад населення столиці: багато жінок з дітьми виїхали у безпечніші регіони, водночас у Києві знайшли прихисток українці з окупованих чи прифронтових територій. Крім того, через реалії воєнного часу частина реєстрів закрита, що робить проведення актуального дослідження вкрай складним. Проте таке дослідження є необхідним, адже воно допоможе місту планувати своє майбутнє.

 

Тож Український Жіночий фонд у партнерстві з громадською організацією «Ла Страда-Україна» провів ґрунтовну роботу зі створення профілю міста. Цей профіль було складено на основі звітних документів Департаменту соціальної та ветеранської політики КМДА, Департаменту освіти та науки,

Аналіз Гендерного профілю м. Києва виявив низку нових викликів та тривожних тенденцій. Ці дані були представлені депутаткам Київської міської ради, а також представникам та представницям громадських організацій, які входять до Коаліції «1325 Київ».

Розробниця Гендерного профілю м. Київ, завідувачка науково-дослідного відділу моніторингу, оцінки та гендерного інтегрування, заступниця голови ГО «Гендерний креативний простір» Наталія Дмитрук розповіла, що під час дослідження було проаналізовано стан здоров’я, зайнятість та залученість до підприємницької діяльності мешканців столиці.

Дослідники констатували, що більша частка працюючих жінок та чоловіків наразі сконцентрована у вікових групах від 40 до 50 років, а також старше 50 років. Це чітко простежує «старіння» робочої сили в громаді.

Через мобілізацію відчувається значний брак робочої сили, зокрема у так званих «чоловічих» професіях.

«Війна вносить свої корективи. Чоловіків призивають, і на їхнє робоче місце мають приходити жінки. Тож новим викликом нашого часу стає перенавчання й отримання нових професій.

Не всюди це можливо, але, наприклад, жінки можуть бути водійками великогабаритного транспорту. Питання лише у тому, чи готові вони до цього психологічно. Це виклик не тільки Києва, а й всієї України.

Окрім цього, ще раніше ми відкрили водійські курси категорії В для жінок, запустили проєкти з навчання для майбутніх електрикинь, а також навчання операторок на ТРК «Київ», — зазначила заступниця голови КМДА Марина Хонда.

Вона наголосила, що місто готове всіляко сприяти навчанню і перекваліфікації жінок, а також ветеранів, які повертаються з війни й з різних причин не можуть повернутися на свої робочі місця. Зокрема, активним є Київський міський центр зайнятості, який пропонує ваучери на здобуття нового фаху та державні гранти на відкриття власної справи.

Тож на основі зібраної інформації Український Жіночий Фонд розробив Гендерний план дій міста Києва. План наразі налічує 37 пунктів, які охоплюють різні напрямки: демографічні процеси киян та внутрішньо переміщених осіб (ВПО), економічну спроможність громади, гендерну безпеку, освіту, охорону здоров’я, у тому числі ментальне здоров’я, соціальний захист та інші.

«Ми маємо багато викликів у різних сферах. Зараз жіночі організації готові долучатися та допомагати міській владі впроваджувати гендерні політики у місті Києві. Український Жіночий Фонд надаватиме грантову підтримку для сприяння розвитку економічної спроможності жінок, в тому числі жінок-ВПО, розвитку напрямку ментальної стійкості, протидії гендерно зумовленому насильству та іншим важливим для Києва сферам», — наголосила начальниця управління з питань гендерної рівності Департаменту соціальної політики Тетяна Гузенко.

Підготувала: Ніна Петрович