Ні для кого не таємниця, що в Україні існують цілі підпільні цехи, де масово виготовляють фальсифіковані медичні та лікарські препарати. Зазвичай виробництво підробних медикаментів зловмисники здійснюють масово кустарним способом, а відрізнити упаковку кустарщини від оригіналу практично неможливо. Такі ліки великими партіями потрапляють в обіг, і тим самим приносять непоправну шкоду для здоров’я та навіть життя громадян.

Час від часу правоохоронці звітують про блокування та припинення діяльності того чи іншого підпільного виробництва підроблених ліків в різних регіонах, а в інтернеті легко знайти велику кількість матеріалів, де описано, як не купити підробку, і відрізнити оригінальні лікарські засоби від фальсифікату, пише видання "Антикор".

Ситуація ще більше ускладнилася із початком повномасштабного вторгнення, коли зловмисники стали користуватися хаосом у зв’язку із бойовими діями та відсутністю перевірок, і часто-густо настільки знахабніли, що переорієнтували свої шахрайські виробництва підробної медичної продукції з метою заробітку на військових, і навіть не заморочуються тим, щоб створити навіть видимість на упаковці, що це оригінальний виріб.

Одним із прикладів такої медичної афери, яку повинні жорстко присікти правоохоронці, є підпільний фармацевтичний цех в Обухові під Києвом в комунальному приміщенні, де функціонує організоване шахраями нелегальне виробництво кустарного гемостатичного виробу під назвою "Кровоспас". Він ніяк не зареєстрований на території України і поширюється незаконно, потрапляє в тактичні аптечки на фронті і несе загрозу для життя військових.

Підпільний цех, де виготовляється несертифікований "Кровоспас". Фото: prm.ua

Несертифікований виріб під назвою "Кровоспас" - фактично контрафактна продукція невідомої якості, реалізовується на ринку шляхом маніпуляцій та без жодних документів. Організаторам підпільного виробництва, нечистим на руку ділкам, які позиціонують себе як науковці, начхати, що їхня продукція може привести до загибелі військовослужбовців, і що вони займаються бізнесом на крові. Ці люди збувають свій продукт волонтерам, свідомо вводячи в оману, що ніяких проблем із їхнім підпільно виготовленим медвиробом немає. Це Ігор Цурупа, Петро Манорик, Ігор Гайович тощо, які стоять за виробництвом незаконного гемостатика-вбивці, і вводять в оману волонтерів, що їхній виріб законний і безпечний.

Підробки неконтрольовано, без будь-яких перешкод постачаються практично в усі області і на передову, без жодної відповідальності для зловмисників. Такі дії напряму підпадають під ч. 2 ст. 321-1 Кримінального кодексу України (фальсифікація лікарських засобів або обіг фальсифікованих лікарських засобів).

Вони створили дане підпільне виробництво з метою особистого збагачення, і на донатах від волонтерів та фондів непогано збагачуються. Жодних документів, сертифікатів якості і відповідності вони надати не можуть, і роблять все, щоб уникнути відповідальності і заробити якнайбільше грошей.

Організатори незаконного виробництва "Кровоспасу" Ігор Цурупа, Петро Манорик та Ігор Гайович. Фото: Facebook

Виробництво "Кровоспасу" відбувається з порушенням технології та санітарних норм, у підвальному приміщенні, і цех знаходиться в жахливих антисанітарних умовах. "Кровоспас" виготовляється із прострочених неякісних матеріалів, з повним порушенням технологічного процесу. Однак організаторів це не сильно турбує. На відео та фото, які наявні у мережі, можна побачити, що гемостатичний бинт “Кровоспас” виготовляється незаконно в антисанітарному приміщенні.

Незрозумілі рідини з цистерн розливаються вручну за допомогою звичайного побутового чайника. На підлозі валяються ганчірки та швабри. Біля цистерн висять відра, які там повішені, тому що, цистерни не герметичні й рідина, з якої робиться препарат, просочується у приміщення. Вікна кімнати, в якій виробляється гемостатик, завішені шматком поліетилену.

Приміщення, де підпільно виготовляється несертифікований "Кровоспас". Фото: prm.ua

Про нелегальність продукції також свідчить кожна упаковка кустарного "Кровоспасу". Відсутнє необхідне маркування, вказана лише дата виготовлення і невідомо як визначений термін придатності. Відсутні код партії, серійний номер, назва фірми-виробника, адреса, контакти та реєстраційний номер. Таким чином, Ігор Цурупа, Петро Манорик, Ігор Гайович та їхні спільники уникають можливої відповідальності, оскільки знають, що свідомо працюють на порушення закону.

Несертифікований "Кровоспас", виготовлений підпільно, становить серйозну загрозу для здоров’я пораненого військового. "Кровоспас" не має доведених клінічних випробувань, тому відсутні гарантії його ефективності в зупинці кровотечі. Використання виготовлених в антисанітарних умовах кровоспинних бинтів збільшує ризик інфекцій та заражень.

"Кровоспас" може завдати шкоду тканинам, не зупинити кровотечу у потрібний момент та привести до ускладнень.

Підпільне виробництво "Кровоспасу" є банальною схемою заробляння грошей. Офіційно замовити "Кровоспас" неможливо, оскільки, як ми вже знаємо, він несертифікований. Схема, яку використовують організатори – це "обмін" своїх виробів на "благодійну допомогу", по суті свідомо дурять волонтерські фонди, щоб отримати якнайбільше коштів. Волонтерів "просять" зробити "добровільні внески" у розмірі тисячі, а часто і десятки тисяч гривень нібито на матеріали та розвиток виробництва, при мінімальній собівартості виготовлення продукції. Фактично відбувається незаконне виробництво та продаж несертифікованої продукції для отримання прибутку.

Мало того, свій кустарний і ніким не перевірений "Кровоспас" організатори незаконно стерилізують на державному обладнанні, з порушенням законодавства, використовуючи корупцію у державному підприємстві "РАДМА" Інституту фізичної хімії НАН України, де працює Петро Манорик. Однак "РАДМА" не має права стерилізувати нелегальні вироби, такі як "Кровоспас", і приймати платежі готівкою. Ще одним стерилізаційним майданчиком є приватна фірма "Радітех", директор і власники цієї приватної компанії, яка використовує для надання послуг приміщення та обладнання Інституту фізики НАН України, є працівниками цього ж інституту. Чи дійсно ця стерилізація відбувається для всіх партій не відомо. Також ніхто не знає, як вона впливає на гемостатичні вироби, виготовлені з порушенням технологій.

В Україні існує кримінальна відповідальність за незаконний обіг медичних засобів, і такі дії загрожують серйозними покараннями. Правоохоронці розслідують низку випадків закупівлі корупційним шляхом несертифікованого "Крововспасу" державними установами. За фактами постачання несертифікованого "Кровоспасу" правоохоронні органи відкрили низку кримінальних проваджень. Так, Нацполіція Дніпропетровської області розслідує кримінальну справу щодо того, що у 2022 році відповідно до договору постачання між ТОВ "ЗД Клінік" та КП "Фармація" укладено договір на постачання несертифікованого і кустарного"Кровоспасу". Також постачання з порушеннями підвального медвиробу "Кровоспас" розслідує Одеська обласна прокуратура.

"Кровоспас" нелегальний, несертифікований, і ніяк не зареєстрований в Україні, однак зусиллями Ігора Цурупи і його спільниками досі разом із китайськими турнікетами потрапляє на передову. Важко уявити, скільки життів військових не вдалося врятувати, коли під час надання допомоги пораненому неякісні турнікети рвуться один за одним, а підвальний "Кровоспас" не зупиняє кровотечу.

В час війни діяльність правоохоронців повинна бути максимально націлена на виявлення несертифікованої продукції, яка може завдати шкоди здоров’ю громадян, особливо військових на фронті. Боротьба триває також проти несертифікованих турнікетів, і загалом неякісних аптечок, наповнених хламом.

Будь-які спроби такого заробітку на військових повинні присікатися. Організаторів підпільного виробництва "Кровоспасу", які постачають його на фронт, знаючи про низьку якість медвиробів, потрібно притягнути до відповідальності згідно законодавства.

Суспільство не може дозволити цинічний підхід до виробництва медичних засобів, особливо коли це стосується безпеки військових. Перевірки та покарання тих, хто порушує закон та медичні стандарти, є невід’ємною частиною забезпечення правопорядку та справедливості.

Автор: Тетяна Баско