Події останніх чотирьох років підірвали довіру громадян до НБУ. Масові закриття банків, втрати депозитів громадянами, падіння гривні та економіки продемонстрували всю повноту некомпетентності Нацбанку при розробці політики. Для більшості країн це стало б серйозним приводом задуматися про неефективність установи і необхідність якісних змін у ній, натомість в нашій країні думають про розширення її повноважень. Результатом стане поширення проблем банківського ринку фінансових послуг ще і на небанківський.

Неконституційність не проблема для закону

В четвер, 22.11 планується голосування за прийняття в другому читанні законопроекту №2413а, який передбачає передачу функцій регулювання та нагляду за ринком небанківських фінансових установ від Нацкомфінпослуг до НБУ та НКЦПФР. Можливість подібних змін вже викликала хвилю обурення, в результаті якої ряд організацій готує звернення до конституційного суду і масовий мітинг 22.11. Чим конкретно цей закон порушує конституцію та є настільки поганим?

Почнемо з основ. Закон 2413а не відповідає Конституції і вимогам ЄС щодо обов'язкового визначення законом меж повноважень регулятора. Законопроект дозволяє НБУ самому визначати свої повноваження, приймати нормативно-правові акти (які є обов'язковими для виконання фізичними та юридичними особами) і самого себе контролювати. Фактично НБУ отримує можливість робити на безбанковому ринку все що захоче і при цьому він буде єдиною інстанцією яка матиме можливість судити власні дії. Формується ситуація коли обвинуваченого назначають єдиним суддею у власній справі. Наслідки подібного свавілля, особливо з боку настільки некомпетентної установи, обіцяють бути жахливими.

 З юридичної точки зору проблемою є те, що законопроект суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України, де чітко встановлено, що виключно законами України визначаються межі повноважень і спосіб, яким можуть діяти органи державної влади. Саме цей факт і дає підґрунтя для апеляцій до конституційного суду. Більше того, законопроект суперечить європейській юридичній практиці. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошував: "Національне законодавство повинно надавати адекватний юридичний захист від свавілля та з достатньою чіткістю вказувати межі повноважень, наданих компетентним органам, і спосіб їх здійснення".

Ряд депутатів, серед яких Шахов Сергій Володимирович стверджують що подібним монополіям не має бути місця в законодавстві України. У разі прийняття законопроекту №2413а в поточній редакції вони підтримають звернення в конституційний суд з метою визнання закону неконституційним.

Приводом для занепокоєння також є те, що функції державного регулювання та нагляду за небанківськими фінансовими установами перейдуть від Нацкомфінпослуг (державного органу, діяльність якого чітко врегульована законом) до одного з комітетів НБУ, діяльність цього комітету поки не є врегульованою. Знадобиться багато часу для налагодження роботи та організаційної структури, в процесі чого високо імовірними є втрати важливих баз даних.  Серйозне питання виникає ще і до можливості нового комітету взагалі виконувати настільки складну роботу, за умов зменшення ресурсів (в порівнянні з Нацкомфінпослуг) та хаотичною законодавчою базою законопроекту 2413а.

За законопроектом 2413а, правління НБУ отримає право створити Комітет з питань нагляду та регулювання діяльності ринків небанківських фінансових послуг, нагляду (оверсайта) платіжних систем. При цьому законом не визначені порядок формування Комітету та вимоги до осіб, які можуть входити до його складу, порядок його діяльності, прийняття рішень, їх оскарження. В результаті Комітет отримає повноваження застосовувати заходи впливу, в тому числі, рішення про відкликання ліцензій, визнання небанківських фінансових установ неплатоспроможними, тоді як для банків подібні питання належать виключно до компетенції правління НБУ і не можуть бути делеговані комітетам.

Ні для кого не секрет, що за умов подібної хаотичності в законодавстві, необґрунтованих, широких повноважень та фактичної безкарності відбудеться ріст корупції та падіння якості надання фінансових послуг.

 Як це вплине на пересічного Українця?

Окрім очевидного розвалу небанківського ринку фінансових послуг монополією некомпетентного Нацбанку та хаотичністю законопроекту 2413а, пересічні українці страждатимуть ще і від корупції. Сьогодні, відносини в сфері небанкових фінансових послуг чітко врегульовані законами, визначеними є прозорі процедури, за якими повинен діяти регулятор, а зміни, запропоновані в законопроекті, легалізують здійснення ліцензування, перевірок, надання адміністративних послуг на свій розсуд НБУ, не встановлюючи ніяких процедур або обмежень. Рішення будуть прийматися на розсуд чиновника, якого закон ні в чому не обмежує, замість вичерпного переліку підстав для позапланових перевірок встановлюється відкритий перелік. Із закону виключені максимальні терміни проведення перевірок, скасована визначена законом процедура їх проведення. Надається можливість затягувати проведення перевірок на невизначений час. Результати перевірки пропонується оформляти НЕ актом перевірки, а звітом перевіряючого, який буде відображати тільки його позицію. Все це створює величезний простір для корупції на користь чиновників НБУ.

Рішення Комітету будуть остаточними. Учасники ринку можуть оскаржити його в суді, однак, згідно з ч. 2 ст. 74 Закону "Про НБУ", оскарження рішення, акта або дії НБУ не зупиняє їх виконання. Крім того, законопроект надає рішенням Комітету про накладення штрафу статус виконавчого документа, який вступає в законну силу через 30 календарних днів з дня його прийняття. Відсутність в законопроекті процедур оскарження робить учасників ринку незахищеними в разі довільних дій Комітету.

Чим Нацкомфінпослуг краще НБУ?

Небанківський фінансовий ринок дав дуже хороші показники за результатами попередніх років. Причому – результати самостійного виходу з кризи. Тобто, коли нема Фонду гарантування, нема рефінансування, нема потужної державної підтримки. Фінустанови були змушені самотужки виживати, що вони і зробили. Тому сьогодні важливо не посилювати нагляд, а потурбуватися про впровадження системи держрегулювання, що здатна стимулювати наше подальше зростання. "Спліт" не дасть можливості розвиватися ринкам.

Законопроект 2413а писався понад три роки тому. Тоді всі ситуативно боялися посилення кризи, а перед небанківським ринком та його регулюванням стояли інші завдання. "Спліт" передбачав найбільш просте і швидке їх рішення. Сьогоднішній стан справ вже кардинально інший. Ринки розвиваються, остаточно сформована система, коли фондовий ринок регулює Комісія з цінних паперів та фондового ринку, небанківський – Нацкомфінпослуг, а банківський ринок - НБУ. Така система має великий потенціал для розвитку і свою систему противаг, а у разі змін у ній відбудеться хвилювання населення та юридичний хаос. Такі невиправдані хвилювання не є прийнятними небанківському фінансовому ринку, тим паче – на пенсійному чи страховому, особливо, в страхуванні життя. Бо це несе дуже великий негатив, в результаті якого процес відновлення довіри споживачів фінансових послуг буде надзвичайно важким. Причому реакція буде ланцюговою. Якщо щось трапляється, приміром, у пенсійному секторі, то це позначається і на страховому секторі, і на кредитних спілках, і на інших фінустановах. І на банках у тому числі. Бо якщо рівень довіри падає, то він падає до всіх фінансових установ. Наші споживачі – це люди, які хочуть щось накопичити на майбутню пенсію. Це тривале накопичення. І будь-який ризик, найменше хвилювання у нашому сегменті одразу ж викликає у споживачів занепокоєння – що буде з їхніми грошима за 10 років, якщо вони не розуміють, що буде за рік.