Майже половину зовнішнього боргу свого часу Польщі «пробачили». Якщо вже відбувся такий прецедент, то чому Україна та Греція не можуть очікувати подібної лояльності?

Річ у тім, що Польща отримала такий дарунок в обмін на обрання курсу на рішучу економічну трансформацію. В принципі, Україна може також запропонувати подібний підхід.

Щодо Греції, то це малоймовірно, оскільки в країні при владі перебувають ліві популісти. 5 липня в Греції відбувся референдум, на якому громадяни повинні були проголосувати "за" або "проти" реформ, які пропонують країні міжнародні кредитори. Напередодні представники уряду закликали греків не підтримувати пропозиції кредиторів. Попередня програма фінансової допомоги для Греції завершилася 30 червня і так і не була продовжена. Міністри фінансів країн Єврозони домовилися почекати результатів референдуму і ухвалювати рішення щодо нового пакету допомоги вже після цього.

За два дні до референдуму в Греції Європейський фонд фінансової стабільності (EFSF) заявив про те, що країна є неплатоспроможною. Була офіційно зафіксована несплата за платежами по кредиту.

У той же час, в Європейському стабфонді вирішили поки не вимагати термінового погашення кредитів від Греції, але і не відмовлятися від свого права на дії, передає AFP. EFSF міг би негайно звернутися в Афіни з вимогою негайно повернути в цілому майже 145 млрд євро.

Подальші заходи щодо Греції будуть ухвалюватися в тісному погодженні з Єврогрупою, Єврокомісією та Міжнародним валютним фондом.

Зазначимо, авторитетна німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ) повідомила про другий дефолт Греції - перед власним Центробанком. Уряд повинен був виплатити Банку Греції 470 млн євро в рамках повернення старих позик, зроблених ще до 1992 року. Платіж був пропущений, і Європейський центробанк (ЄЦБ) тепер займається юридичною оцінкою події.

Попри часткове списання кредиту у 2012-му році, зовнішній борг Греції на сьогодні перевищує 300 мільярдів євро. Це майже вдвічі більше за ВВП країни і втричі – за допустимий рівень держборгу для членів Єврозони.

У липні дедлайн підходить і для України. Та в уряді кажуть – проводити прямі паралелі між двома країнами не варто. Адже Греція в чотири рази менша за Україну.

Міністр фінансів Наталія Яресько називає Україну майже зразковим боржником. Каже, що ми свої зобов'язання виконуємо. А технічний дефолт – загрози населенню не несе. Це означає лише припинення платежів. За цей час в уряді сподіваються реструктуризувати борги і замінити дорогі короткотермінові кредити на дешеві довгострокові.

Експерти нагадують, що Україна досить жорстко прив'язана до МВФ. Відносини з фондом не перериваються, ресурси від нього продовжують надходити. Тому технічний дефолт торкнеться лише відносин з приватними кредиторами. Після того як Україна відмовиться виплачувати їм борги, інші потенційні кредитори розумітимуть, що таке може статися і з ними. Але знову-таки за нинішньої влади приватні кредитори не особливо й прагнуть приходити в Україну. Тому відчутних втрат не буде.

Навряд чи, на думку багатьох фахівців, хтось буде заарештовувати майно України, що розташоване за її межами. Дійсно, приватні кредитори можуть подати до суду, але судовий процес буде тривалий і навряд чи принесе відчутні результати. Інша річ, що технічний дефолт може послабити позиції гривні. Але це буде швидше ситуативна паніка, яка і так виникає у нас час від часу.

Не забуваймо також, що криза в Греції здатна вплинути на позиції євро. Він, імовірно, подешевшає щодо долара. Але в принципі і без Греції були прогнози, що на початок 2016-го ці валюти зрівняються. Можливо, дефолт Греції прискорить цю тенденцію. У кожному разі в Україні основна валюта – долар, а він свої позиції не втрачає.

Анастасія Волошко