Впродовж січня – листопада поточного року суди визнали правомірними дії юристів фіскальної служби Дніпропетровської області по 3489 справах. Сума коштів, які вдалося захистити правовикам фіскальної служби області для казни, складає 1 млрд. 270 млн. грн.

Правота платників у судах Дніпропетровського регіону підтвердилася по 1999 справах. Це 36,4% від загальної кількості рішень.

До речі, у поточному році судами розглянуто 932 справи за позовами органів ДФС області до суб’єктів господарювання про стягнення сум податкового боргу на суму 157,7 млн. грн. Позицію дніпропетровських фахівців державної фіскальної служби суди підтримали по 904 справах на суму 126,2 млн. грн., що складає 97% від кількості та 80% від суми розглянутих позовів.

За словами начальника управління правової роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олега Басана, юристи відомства і надалі максимально відстоюватимуть інтереси держави, професійно підходячи до кожної справи, що направляється до суду. Але головна задача полягає у тому, щоб врегулювати усі суперечливі питання, які виникають з платниками, не доводячи їх до суду.

Куди йти і до кого звертатись?

Головне управління ДФС у Дніпрропетровській області нагадує, що фізична особа – підприємець може отримати безоплатно довідку про наявність чи відсутність заборгованості зі сплати єдиного внеску в органах ДФС, а в органах Пенсійного фонду України – довідку про інформацію, що міститься на її персональній обліковій картці у реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру. Довідка видається безоплатно на підставі поданої заяви платника.

Отримати таку довідку платники можуть у Центрах обслуговування платників в області, де сервісні послуги надають кваліфіковані працівники.

У ЦОП працюють фахівці-модератори – повідомте їх про мету свого візиту, працівник підкаже та порадить, у яке віконечко і до якого спеціаліста звернутись.

Нагадуємо, що Центри обслуговування платників працюють за таким графіком:

понеділок, середа, п’ятниця - 900-1800;

вівторок, четвер - 900-2000;

субота - 900-1600;

неділя - вихідний.

Нарахування ЄВ на фірмовий одяг

Базою нарахування єдиного внеску єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - ЄВ) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю ФО на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці».

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні ЄВ передбачено Iнструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5.

Вартість безкоштовно наданого працівникам форменого одягу, що може використовуватися поза робочим місцем та залишається в особистому постійному користуванні, відноситься до фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, є базою нарахування ЄВ.

Про зняття з обліку в територіальних органах ДФС

Зняття з обліку платників єдиного внеску – фізичних осіб – підприємців, здійснюється контролюючими органами на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором, після проведення передбачених законодавством перевірок платників та проведення остаточного розрахунку (абз. 7 частини 1 ст. 5 Закону № 2464).

У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов’язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою – підприємцем (частини 4 ст. 6 Закону № 2464).

Платник єдиного внеску (фізична особа – підприємець) знімається з обліку лише після проведення перевірки та здійснення остаточного розрахунку зі сплати єдиного внеску.

До реєстру страхувальників вносяться відповідні записи із зазначенням дати та причини зняття з обліку платника єдиного внеску.

Датою зняття з обліку платника єдиного внеску є дата внесення запису до реєстру страхувальників.

Експорт алкогольних напоїв

ГУ ДФС у Дніпропетровській області нагадує, що до об’єкту оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства не належать операції вивезення (експорту) підакцизних товарів.

Таким чином, експорт алкогольних напоїв та пива не є об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства.

Чи необхідно СГ який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, але діяльність з продажу алкогольних напоїв не здійснював?

Суб’єкт господарювання, який отримав ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, але діяльність з продажу алкогольних напоїв з моменту отримання ліцензії не здійснював, повинен подавати до контролюючого органу розрахунок збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, в тому числі у випадку відсутності у суб’єкта підприємницької діяльності у звітному місяці факту реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування алкогольних напоїв та пива, тобто незалежно від наявності у платників об’єкта оподаткування.

Чи оподатковується збором на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства виручка від реалізації коктейлів з вмістом алкоголю?

Об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка – товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово –роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування (через мережу закладів ресторанного господарства, спеціалізованих відділів підприємств з універсальним асортиментом товарів) алкогольних напоїв, що входять до складу коктейлів.   

Продаж алкогольних напоїв на розлив для споживання на місці дозволяється тільки закладами ресторанного господарства та спеціалізованими відділами підприємств, що мають статус закладів ресторанного господарства, підприємств з універсальним асортиментом товарів.

При цьому забороняється під час продажу алкогольних напоїв на розлив у закладах ресторанного господарства змішувати напої різних видів і марок, крім виготовлення коктейлів. Технологічні, калькуляційні картки на коктейлі погоджуються із санітарно – епідеміологічною службою, затверджуються керівником підприємства, бухгалтером та скріплюються печаткою.

Таким чином, об’єктом оподаткування збором на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства є виручка – товарооборот, одержаний на всіх етапах реалізації в оптово-роздрібній торговельній мережі та мережі громадського харчування (через мережу закладів ресторанного господарства, спеціалізованих відділів підприємств з універсальним асортиментом товарів) алкогольних напоїв, що входять до складу коктейлів.

Чи повинна філія торговельного підприємства, яка реалізує в оптово-роздрібній мережі алкогольні напої та пиво, сплачувати збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства?

Оскільки філія не є юридичною особою, тобто не є окремим суб’єктом господарювання, то збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства з обороту реалізації алкогольних напоїв і пива, здійсненого філією, нараховує та сплачує суб’єкт господарювання, що має таку філію відповідно до свого статусу платника збору, встановленого п.п. 1.1. п. 16 підр. 10 р. XX Податкового кодексу України.