Свято міста Немирова – одного з найвідоміших райцентрів Вінниччини, яке пройшло 28 вересня цього року, було трохи дивним. Скажімо, лауреатом міського конкурсу «Людина року» у номінації «Меценат року» був відзначений один із акціонерів компанії Nemiroff Віктор Кіпіш, який зупинив роботу підприємства Nemiroff. Про це повідомляє видання ГолосUA. Він брав активну участь у захопленні заводу бойовиками ще у травні 2011 року. Тоді захоплене підприємство простояло майже 2 місяці, через що бюджет втратив близько 200 мільйонів гривень податків, а працівники заводу були незаконно звільнені. Так зараз виглядає меценацтво?

«Та ми замість вас привезем китайців, будуть працювати за тарілку супу», – так надихав Віктор Кіпіш робітників заводу ДП «УВК «Nemiroff» в 2011 році. Співробітники Nemiroff добре пам’ятають, як саме це було. 15 травня біля прохідної їх зустріло близько 100 (!) бритоголових бандитів на чолі з Кіпішем. Вони не пустили людей на виробництво, захопили завод, щоб незаконно призначити Юрія Сорочинського, свого юриста, на посаду директора. Цей хаос продовжувався майже півтора місяці. Весь цей час братки пили, курили, смітили в стерильних цехах підприємства, яке визнане одним з найкращих у світі. А їх горе-«бригадири» тим часом безпідставно звільняли людей, не зважали на колосальні збитки компанії, не кажучи вже про бюджет, повідомляє джерело.

Все це відбулося після того, як Анатолій Кіпіш зі своїм подільником Яковом Грибовим розсварилися з партнером по Nemiroff – власником блокпакету акцій та сином засновника компанії Олександром Глусь. Ці хмельницькі чолов’яги з досить сумнівною репутацією бізнесменів, колись мали неабияке щастя – стати співвласниками горілчаної компанії Nemiroff, завод якої розміщений в місті Немирів Вінницької області.

Коли порядок на заводі було відновлено завдяки правосуддю, легітимний директор заводу Алла Глусь була відновлена на посаді, працівники спецпідрозділу міліції нарешті вигнали бандитів з приміщень заводу. Підприємство запрацювало. А Грибов з Кіпішем, піймавши облизня, помандрували до Росії. І вже там один і в один скопіювали схему захоплення заводу на російському представництві – Торговому домі «Nemiroff» в Москві, пише ГолосUA.

Врешті решт конфлікт акціонерів перемістився у зали судових засідань різних країн. Невдачі в судах змусили «хмельницький альянс» діяти більш звичними для них методами – обманом, підкупом, шантажем, залякуванням. Особливо великим майстром в цих справах виявився Анатолій Кіпіш. До речі, його навіть внесено до «почесного» рейтингу найбільших шахраїв України за версією видання «Коментарі».

Щоб знищити ознаки рейдерства, хмельницькі ділки потребували допомоги місцевої влади на Вінничині. А якщо влада не погоджується на таку сумнівну співпрацю і дає відсіч незаконним діям, таку владу треба або залякати з метою досягнення своїх брудних цілей, а якщо не злякається – замінити «своєю».

Кажуть, чим зухваліша брехня, тим більше в неї вірять. Саме таким принципом керуються режисери так званих «акцій протесту» проти голови Немирівської РДА – Яків Грибов та Анатолій Кіпіш. Першою спробою залякати Петра Михайленка, голову Немирівської райдержадміністрацію, стали кумедні збіговиська, які в замовних статтях в ЗМІ гордо називалися «акціями протесту», хоча більше вони нагадували гумористичні сюжети ТВ-шоу. Щоб було зрозуміло, досить специфічного вигляду активісти цих заходів (не більше десяти) якось неохоче і лінькувато тримало кілька транспорантів в центрі міста, з нетерпінням очікуючи кінця «робочого дня», щоб купити чесно зароблену пляшку пива. Отож економія на акції, яку запланували режисери, обернулась її провалом.

В матеріалі йде мова про те, що ще на початку конфлікту Грибов в кожному іміджевому інтерв’ю обіцяв перенести виробництво до Росії. Свій намір він реалізовував майже два роки. Незважаючи на попередження Олександра Глуся, що це підірве довіру споживачів до бренда Nemiroff і ділову репутацію компанії, розлив відомої на весь світ горілки таки був організований у Башкирії.

Саме це – найвагоміший аргумент, що Грибову з Кіпішем цілковито байдужі і бренд, і співробітники заводу, і та ж Немирівщина, процвітання якої безпосередньо пов’язане з роботою ДП «УВК «Nemiroff». Треба розуміти, якими б переконливими та проникливими не були їх обіцянки, мета єдина – зупинити роботу заводу будь-якою ціною та витіснити з компанії сім’ю Глусь, голова якої заснував компанію і кому належить авторство всіх рецептур її успішних продуктів. Наприкінці серпня Грибову це майже вдалося: підконтрольні йому компанії змогли завдяки безпідставним судовим позовам заблокувати надходження склотари на підприємство і паралізувати його роботу.

І ось нова дія театру абсурду від режисерів Грибова і Кіпіша – так звані друга серія «акцій протесту» проти голови Немирівської райради Петра Михайленка. Тепер вже під виглядом звинувачень у зупинці роботи заводу.

Саме таким, як пише видання ГолосUA, скоріш за все, Грибов і Кіпіш малювали собі ідеальний сценарій: заблокувати завод Nemiroff, звинуватити в цьому сім’ю Глусь та місцеву владу в особі Петра Михайленка, а водночас просунути на його місце свою людину, яка в майбутньому прикриє всі незаконні махінації. При цьому інтереси працівників заводу та їх сімей, міста та області в цій схемі повністю відсутні. Від них потребується лише повірити заїжджим «активістам» та «борцям за справедливість», які відпрацьовують свої гонорари на мітингах. І при цьому сподіватися, що Грибов не перевезе заводське обладнання кудись в Башкирію. Ближче до китайців, які працюватимуть за тарілку супу.