Історія концентрації CRH на українському ринку цементу набуває дедалі більше ознак не розвитку, а згортання виробництва. Компанія, яка неодноразово декларувала наміри інвестувати в цементну галузь України, насправді діє з точністю до навпаки — купує підприємства, а згодом фактично зупиняє їхню повноцінну роботу.

У 1999 році CRH увійшла на український ринок, придбавши "Подільський цемент", куди згодом були сконцентровані всі основні інвестиції. Водночас після придбання таких підприємств, як "Миколаївцемент" у Львівській області та Одеський цементний завод, компанія не модернізувала їх, а фактично зупинила повний цикл виробництва. Основні потужності були демонтовані, заводи перетворилися на фасувальні цехи. Це призвело до масових скорочень, втрати податкових надходжень і знищення інфраструктури видобутку сировини.

Тепер ситуація може повторитися з "ЮГцементом" у Миколаївській області. Ще в січні 2024 року Миколаївська районна державна адміністрація звернулася до АМКУ з офіційним листом, в якому попередила про наявність серйозних підстав вважати, що після придбання активів італійської Buzzi, включно із заводом "ЮГцемент", компанія CRH може піти тим самим шляхом — згорнути виробництво, скоротити робочі місця та фактично знищити одне з ключових бюджетоутворюючих підприємств району.

Попри ці застереження, Антимонопольний комітет України у вересні 2024 року дозволив CRH придбати активи Buzzi, проте вже за кілька місяців Господарський суд міста Києва скасував це рішення АМКУ (№304-р від 5 вересня 2024 року). Суд дійшов висновку, що Комітет не надав належного обґрунтування, чому концентрація не призведе до монополізації. Зокрема, у рішенні не було пояснено, як саме запропоновані CRH обмеження здатні мінімізувати загрози конкуренції. Більш того, після отримання дозволу CRH порушила його умови, призначивши до наглядової ради особу, пов’язану з іншими структурами групи, що прямо суперечить погодженим зобов’язанням.

Водночас CRH продовжує позиціонувати себе як інвестора, який нібито розвиває українську промисловість. На практиці ж купівля активів дедалі більше схожа на стратегію ліквідації конкуренції та виведення з ринку непотрібних виробничих потужностей.