Днями Президент України Володимир Зеленський підписав важливий указ щодо створення Сил безпілотних систем у складі ЗСУ. Про важливість розвитку безпілотної авіації, як одного з найбільш ефективних засобів ураження противника неодноразово наголошувалося і в заявах нашого військово-політичного керівництва і в експертному середовищі. Ідея створення «армії дронів», виготовлення мільйона дронів за 2024 силами українського виробника підтримується як владою, так і народом. І це цілком слушна ідея, адже саме БПЛА демонструють надвисоку ефективність на полі бою і допомагають тримати фронт під Авдіївкою та на інших найгарячіших ділянках.

Ще у грудні в Міністерстві стратегічної промисловості оптимістично наголошували, що Україна у 2024 році повинна зайняти ключові позиції на світовому ринку виготовлення дронів. Досягти цього планується за допомогою широкого залучення малого та середнього бізнесу у їхнє виробництво. Проте, вже на першому етапі реалізації цієї програми виникли численні труднощі. І пов’язані вони не тільки з бюрократизацією процесу з боку замовників, а й з незрозумілою активністю правоохоронців, зокрема Державного бюро розслідувань, що суттєво ускладнює роботу виробників БПЛА.

До нас звернулись представники компанії-виробника безпілотних систем, що намагається забезпечувати потреби фронту, та останнім часом відчуває незрозумілий тиск з боку ДБР. Цей тиск, з рештою може призвести до зупинки виробництва та залишити окремі підрозділи на лінії зіткнення без розвідувальних та ударних дронів в критичний момент. 

Одразу зазначимо що мета цієї статті – окреслити проблему, на нашу думку, неправомірних дій окремих посадових осіб Державного бюро розслідувань стосовно представників надважливої на сьогодні галузі військового виробництва. Ми не прагнемо жодним чином дискредитувати ДБР, як державний орган, що виконує функції зі встановлення справедливості у суспільстві шляхом своєчасного запобігання, виявлення, припинення, швидкого розкриття та об’єктивного розслідування злочинів. В ДБР працює багато кваліфікованих оперативників та слідчих, що в своїй роботі дотримуються принципів законності, справедливості, неупередженості, незалежності та верховенства права. І це не іронія, ми дійсно так вважаємо. 

Разом з тим, дії деяких правоохоронців у цій структурі викликають, щонайменше, подив та сумніви у їх компетентності, а, як максимум, наводять на думки про свідоме перешкоджання діяльності виробників вітчизняних дронів. Розглянемо ситуацію докладніше.

Листом Територіального управління ДБР у м. Києві за підписом заступника керівника першого слідчого відділу цього управління Віталія Дрозда виробнику дронів будо висунуто вимогу щодо надання значної кількості технічної документації нібито для долучення до справи у кримінальному провадженні за частиною 3 статті 212 та частиною 2 статті 364 Кримінально кодексу. Ці статті стосуються відповідно ухиляння від сплати податків та зловживання владою. 

У переліку документів, які вимагає надати слідчий ДБР, найбільш дивною є, зокрема, вимога щодо списку осіб, які мають спеціальні звання у сфері безпілотних літальних апаратів. До відома пана Дрозда, спеціальне звання це термін, що має відношення виключно до посад окремих державних та правоохоронних органів. Працівники приватної компанії юридично не можуть мати ніяких спеціальних звань, оскільки це не передбачено законодавством. Здається, хтось в академії прогулював пари з державного управління.

Якщо ж автор листа мав на увазі посади інженерів, операторів та конструкторів у штаті компанії, то, вибачте, яка різниця на якій посаді перебуває людина яка під час війни збирає дрони для фронту? Давайте тоді зупинимо виробництво та будемо приводити штатні розписи у відповідність з вимогами ДБР або ще якихось чиновників. Чи встигне тоді бізнес виготовити мільйон дронів у 2024 році? Дуже сумнівно.

Далі дивовижність вимог київської ДБР тільки зростає. Від виробника вимагають результати технічних та кваліфікаційних випробувань, проведених відповідно до вимог ДСТУ та ГОСТів 1990-х, 1980-х та 1970-х (!) років. Два останні ГОСТи часів СРСР в Україні були скасовані ще 2021 року наказом Українського науково-дослідного і навчального центру проблем стандартизації, сертифікації та якості від 15.12.2021 № 501. Так, наприклад замість старого радянського ГОСТу 15.301-80 «Система разработки и постановки на производство военной техники. Постановка на производство изделий. Основные положения» введено цілком собі український ДСТУ В-П 15.301:2021 «Система розроблення і поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Правила проведення робіт», який у 2023 році був оновлений до ДСТУ В 15.301:2023 «Система керування життєвим циклом озброєння та військової техніки. Поставлення на виробництво озброєння та військової техніки. Правила проведення робіт». Втім, слідчі з ДБР вимагають від виробника сучасних дронів дотримуватись саме радянського ГОСТу. Прихильники «олдскулу» та soviet style?

Радянський ГОСТ, на дотриманні якого чомусь наполягає ДБР, регламентує проведення «НИР», або українською – НДР, тобто науково-дослідних робіт з розробки зброї. Це доволі тривалий та кропіткий процес, що складається з багатьох етапів випробувань, узгоджень та бюрократичних процедур. Наприклад, розробка протитанкового ракетного комплексу «Стугна-П», що проводилась в Україні саме за цим старим ГОСТом зайняла майже 6 років (з 2005 по 2011) на етапі від креслень до початку серійного виробництва.

Український ДСТУ останньої редакції розроблений вже під час повномасштабної війни та набагато більш пристосований до сучасних реалій. Разом з тим, цей документ адаптований здебільшого для великих державних підприємств і дотримуватись його малим та середнім виробникам під час забезпечення військ БПЛА вкрай важко. Силою змушувати невеликі виробництва дотримуватись цього стандарту дорівнює зупинці цих виробництв, а, отже, і краху всієї програми масових народних БПЛА. Чому ж ДБР вимагає саме цього і чи не схоже це на свідомий саботаж?

Крім вище переліченого, слідчий Віталій Дрозд запросив ще багато різних довідок, підтверджень та висновків, серед яких і висновки Торгово-промислової палати, і документи на право користування технічними умовами, і підстави укладання договорів з замовниками тощо. Збирання всієї цієї купи паперів вимагає від невеликої компанії з кількох десятків працівників створення окремого юридичного управління, і перекваліфікації всіх інженерів в юристи та діловоди. Хто тим часом буде збирати дрони для хлопців на нулі? Можливо співробітники слідчого управління київського ТУ ДБР допоможуть?

І наостанок. Всю цю купу паперів пан Дрозд запропонував надіслати йому електронною поштою, чомусь не на державний захищений сервер @kv.dbr.gov.ua, а на поштову скриньку @gmail.com. Чи можна отримувати на загальнодоступний сервер та зберігати там інформацію, яка набуває статусу таємниці досудового слідства? Ну, принаймні такі нормативні акти, як "Інструкція з організації обліку, руху та зберігання матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке здійснюється слідчими Державного бюро розслідувань" та "Інструкція з діловодства Державного бюро розслідувань" це забороняють.

Отже, вся ця ситуація, насамперед, демонструє низький рівень професійної компетенції співробітників окремих територіальних органів ДБР, які замість виконання місії, покладеної на них державою та суспільством чомусь займаються прямим тиском на підприємців у стратегічно-важливій галузі військового виробництва викликає лише сум та подив. Чи будуть зроблені якісь висновки після нашого матеріалу? Поки не відомо.