12—14 серпня в НТТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» відбудеться важлива для всієї України подія – Х ювілейний Фестиваль інноваційних проєктів «Sikorsky Challenge 2021: Україна і світ». Про те, як зароджувалось відоме навіть далеко за межами України інноваційне середовище Sikorsky Challengе, чому саме Київський політехнічний став зачинателем і епіцентром його формування і в чому особливості нинішнього фестивалю, розповідає ректор «Київської політехніки», науковий керівник інноваційного середовища «Sikorsky Challenge», академік НАН України Михайло ЗГУРОВСЬКИЙ.

— Символічно, що 10-й ювілейний фестиваль інноваційних проєктів Sikorsky Challenge відбувається напередодні 30-річчя Незалежності України. Ми вважаємо його не тільки загальнонаціональною, а й міжнародною подією, адже фестиваль охоплює інноваторів, авторів найкращих винаходів, найкращих стартапів не лише з більшості регіонів України, а й з інших країн світу, з якими Київський політехнічний вже тривалий час співпрацює в інноваційній сфері. А це – США, Ізраїль, Китай, Азербайджан і низка інших країн.

А розпочався і фестиваль, і весь інноваційний напрям роботи з 2006 року, коли КПІ розробляв стратегію свого подальшого розвитку і при цьому вивчав, яку роль і місію відіграють у своїх країнах кращі університети світу – ті ж  Массачусетський і Каліфорнійський технологічні інститути, Паризька «Еколь політекнік», Аахенська вища технічна школа з Німеччини, Середньо-Східний технічний університет з Анкари… Вивчаючи їхній досвід, ми побачили спільну особливість: у цих університетах не лише навчають, не лише ведуть наукові дослідження, тут тісно співпрацюють з високотехнологічним бізнесом. І разом з ним створюють у своїх країнах острівці інтелектуального прориву, інноваційну культуру, при якій найкращі ідеї, найкращі винаходи талановитих молодих вчених, студентів, інколи навіть школярів спільно з високотехнологічним бізнесом доводять до широкомасштабного впровадження, здійснюючи тим самим суспільний прогрес.

Тут, як в одну річку, вливаються два повноводних потоки: з одного боку такому бізнесу необхідне постійне підживлення новими ідеями, винаходами, стартапами, а з іншого – високоякісним персоналом, який виростає на цих ідеях. Такі потоки животворної інтелектуальної енергії для бізнесу створюють університети. Тому чимало провідних технічних університетів світу, буквально оточені високотехнологічними компаніями. Навколо цих університетів виростають цілі наукові міста, де працюють компанії, а в їхніх лабораторіях навчаються і працюють студенти, тут народжуються нові технології, нові проривні ідеї, власне, це й називається інноваційним середовищем.

Тому, зрозумівши, що за старою моделлю, яку ми отримали в спадщину ще від Радянського Союзу, КПІ не може мати успішної перспективи, ми    обрали досвід кращих інноваційних середовищ світу. Україна такого досвіду і таких напрацьованих інструментів інноваційної культури тоді ще не мала. Їх потрібно було створювати. І ми почали це робити в КПІ.

Ми підготували і подали на Верховну Раду Закон «Про науковий парк «Київська політехніка». Він поєднував інтереси чотирьох груп учасників. Насамперед, це високотехнологічні: промисловість, підприємства, бізнес. Їхні інтереси полягали в підживленні новими ідеями, стартапами, високоякісним персоналом. Інтереси ж науковців університету (друга група) полягали в тому, щоб не складувати винаходи на полиці, а спільно з високотехнологічним бізнесом впроваджувати їх, виводити на ринки, залишаючись при цьому в своїх наукових школах, університетах. Та ще й отримувати справедливу винагороду – роялті, користуючись законом про захист інтелектуальної власності.

Третя група – це факультети, кафедри, які готують фахівців. Працюючи з високотехнологічним бізнесом, вони мають можливість розподіляти своїх фахівців на практику й на роботу на ті підприємства, які їх потребують, а також оновлювати свою навчально-лабораторну базу на основі такої тісної співпраці.

І четверта група, яка зацікавлена працювати в цьому середовищі, це так звані венчурні та інвестиційні фонди. У розвинених країнах світу і в інноваційних середовищах вони завжди зацікавлені вкладати гроші в проєкти, що мають велику частку нових критичних знань. Адже продукти, створені на цій основі, матимуть і значну додану вартість.

Поступово і в Україні ці фонди почали полювати за високоінтелектуальними проєктами або стартапами… Ми бачимо, як вибухоподібно розвиваються такі проєкти у нас і у світі. Наприклад, «Розетка», «Нова пошта», «Uber», найбільші у світі онлайн B2B торгові платформи «Amazon», «Alibaba»… Інвестфонди полюють за проєктами, які можуть не просто повернути їхні інвестиції, а повернути їх в багатократному розмірі. І їх не лякає, що якісь із стартапів, куди вони інвестують, будуть неуспішні. Статистика Кремнієвої долини свідчить про те, що з 10 стартапів вибухоподібно спрацьовують один-два, але їхнього «заряду» цілком вистачає, щоб багаторазово перекрити усі так звані венчурні, або ризикові витрати.

Звичайно, визнання нашого інноваційного середовища високотехнологічним бізнесом прийшло не одразу. Перші роки нам ще не вірили, адже для України ця модель була новою. Але поступово, десь з 2011-2012 років, інвестори почали активно ходити до нас на фестивалі, приглядатися, відбирати проєкти… А потім почалося стрімке зростання. Якщо в 2012 році до десятка наших стартапів залучили інвестиції в 2 млн. доларів, то в 2015році –26 стартапів одержали інвестування в 26 млн. доларів. Навколо університету сформувалася стійка група високотехнологічних компаній і фондів. За законом про науковий парк «Київська політехніка», вони ставали партнерами інноваційного середовища, одержували доступ до наших наукових шкіл, винаходів, укладали угоди про входження в «Sikorsky Challenge»…

Почало формуватися спільне наукове середовище між факультетами-кафедрами-науковими групами та високотехнологічними компаніями-інвесторами. Від влади нам не потрібна була фінансова підтримка – крім правил ведення інноваційної діяльності – законів та постанов, які регулювали, власне кажучи, ці відносини. Тому  інноваційний процес в КПІ не базується на бюджетному фінансуванні. Більше того, за ці роки не було використано жодної бюджетної копійки. Все це – інвестиції приватного бізнесу. 

Якщо порахувати гроші, які вносить держава для підготовки студента природничого чи інженерного профілю в КПІ, який робить винаходи і створює стартапи і відповідно порахувати, скільки інвестицій за цей же рік вносить приватний бізнес в стартапи, які створюються цими студентами, то співвідношення буде – 1 до 32. Тобто, на кожну вкладену державою гривню в підготовленого винахідника приватний бізнес відповідає 32 гривнями!

Тому, якщо би справді була зацікавленість держави швидше рухатися в бік високотехнологічного інтелектуального розвитку, то вона мала б більше вкладати грошей в дуже якісну фундаментальну – природничу та інженерну освіту й науку, створювати умови для інноваційного розвитку, і тоді кожна вкладена одиниця коштів в підготовку таких людей (за умови, що є середовище, комфортне для інноваційного розвитку), дало б, як і на прикладі КПІ, дуже вагому віддачу. Думаю, що в інших країнах це співвідношення ще більш разюче, тому нам ще багато чому треба вчитися.

Нині до інноваційного середовища Sikorsky Challenge входить понад 120 високотехнологічних компаній: – понад 25 зі США, біля 20 з Європи, Ізраїлю, Китаю, інших країн світу, решта з України.

За ці роки на український і світові ринки середовище «Sikorsky Challenge» вивело понад 150 нових технологій і нових інноваційних продуктів. І все це – за кошти приватного високотехнологічного бізнесу. Десятки стартапів, що започатковувалися студентами і навіть школярами, членами Малої академії наук, зустрівши свого інвестора, доростали до успішних великих компаній. Такі компанії є в Україні, США, Європі, Китаї і в інших куточках світу.

Серед прикладів успішних українських стартапів можу назвати два наших супутники: PoliТan -1 (2013 рік, інвестори – український венчурний фонд імені академіка Михалєвича і компанія Boeing) та PoliТan-2 (2017 рік, венчурний фонд імені видатного авіаконструктора Костянтина Калініна – випускника КПІ, і теж компанії Boeing). Важливим для оборони країни стартапом став безпілотний літальний апарат-розвідник «Spectator», який в 2013 році на Sikorsky Challenge представив наш аспірант Роман Карнаушенко. Венчурний фонд академіка Михалевича інвестував у проєкт. Виробничим  майданчиком стало ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова. Далі проєкт пройшов усі випробування Міністерства оборони, був поставлений на озброєння і нині «Spectator» масово виробляється, його закуповують Міністерство оборони України та Державна прикордонна служба, а також вітчизняні та зарубіжні аграрні компанії для точного землеробства.

Завдяки українській компанії «Технології природи» було розроблено низку технологій з мембранного очищення води, одержано понад 10 патентів, і в підсумку в Алчевську ще в 2010 році було побудовано завод, який здійснював очистку агресивної шахтної води, забезпечував водою населення міста та металургійний комбінат (на жаль, зараз це окупована територія). Зараз науковці КПІ спільно з високотехнологічним бізнесом готові до вирішення гострої проблеми водопідготовки і водоочистки в південно-східних регіонах України, особливо в тих, які межують з окупованими територіями.

Це класичні приклади того, як з ідеї, наукового дослідження виростають високотехнологічні вироби, потрібні державі, які розвивають її, збагачують, піднімають на новий інтелектуальний рівень.

Хочу сказати про географічне поширення нашого інноваційного середовища.   У міжнародному вимірі ми маємо свої представництва – партнерські компанії у США – там їх 4 (це компанії, які вийшли з КПІ і продовжують працювати як наші складові). Дві компанії працюють в Ізраїлі. Є також в Китаї та Азербайджані.

У національному вимірі ми створюємо в інших містах і регіонах України стартап-школи «Sikorsky Challenge», які навчають винахідників ставати підприємцями і стають осередками місцевих інноваційних кластерів. До них входять місцева влада, університети, компанії, банки та інші учасники, які зацікавлені у винаходах і стартапах. Зараз наші інноваційні острівці започатковані у 20 регіонах України. Тобто, формується інфраструктура на основі взаємних інтересів. У Маріуполі, Херсоні, Вінниці, Дніпрі, Харкові, інших містах України стартап-школи «Sikorsky Challenge» успішно розвиваються. Особливу увагу ми приділяємо містам, наближеним до лінії розмежування з окупованими територіями (Маріуполь, Покровськ, Краматорськ, Слов’янськ, Сєверодонецьк), з одного боку морально підтримуючи людей, які там проживають, а з іншого –  допомагаючи їм швидше здійснювати важливі соціальні і економічні перетворення на основі впровадження інновацій.

Нинішній, десятий ювілейний фестиваль «Sikorsky Challenge» матиме кілька важливих панелей. Це – «Оборона і безпека», «Промисловий хайтек і космос», «Біомедична інженерія і здоров’я людини», «Аграрна інженерія», «Зелена і воднева енергетика», «Екологія», а також – «Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека».

Міжнародне експертне журі фестивалю відібрало 160 (із 315) стартапів, які виходять до фіналу. Приємно, що серед «дорослих» розробок виставлять свої роботи й школярі, члени Малої академії наук. (У попередні роки чимало таких розробок в подальшому ставали більш досконалими стартапами, а самі школярі, навчаючись в інноваційному середовищі, продовжували свою винахідницьку діяльність уже студентами нашого університету. Маємо цілу низку компаній, засновники яких починали ще із шкільної лави).

У рамках фестивалю Міністерство стратегічних галузей промисловості проведе Міжнародний оборонний форум, де буде не тільки обговорено концептуальні засади безпеки й оборони країни, а й презентовано високотехнологічні розробки кращих стартапів. Ми побачимо виставку нової оборонної техніки і нових розробок.

Відбудуться панельні дискусії із багатьох актуальних для країни напрямків, зокрема з оборонного, яку проведе концерн «Укроборонпром», космічного –  під егідою Державного космічного агентства, енергетичного – під головуванням ДТЕК та інші. Один із заходів фестивалю відвели для «мозкового штурму» – обговорення цілей подальшої роботи та створення своєрідних дорожніх карт – як краще рухатися до цих цілей.  

Пандемія у світі не закінчилася, тому ми вже вдруге проводимо фестиваль, використовуючи змішану форму участі: тож партнери, які не зможуть приїхати, братимуть участь у фестивалі через онлайн включення, зокрема, й у відборі стартапів, в обговореннях, визначенні переможців. Для цього ми наперед виставили на сайті презентацію стартапів українською та англійською мовами.  

Фестиваль – це завжди етапний момент: підбиття підсумків, визначення переможців, майбутніх перспектив для стартапів та їх інвесторів. Але головне – це поступ вперед, розширення території інноваційно-інтелектуальних середовищ, прориви в ідеях, технологіях та їх реалізації!

І тут ми усі маємо бути однодумцями. Особисто я мрію, щоб таким інноваційним середовищем стала вся Україна! І переконаний, що так і буде.

Головні заходи Фестивалю

Міжнародний оборонний інвестиційний форум України:
Стратегічна сесія на тему «Оборонна промисловість України 2030. Що очікує вітчизняну стратегічну галузь.
Тематичні панельні дискусії

Виставка стартап-проєктів, проривних науково-технічних розробок, включаючи новітні інноваційні розробки в оборонній галузі.

Панельна дискусія: «Можливості України щодо інноваційного прориву у галузях промислового хайтеку і космосу»

Конкурс інноваційних проєктів, що відбуватиметься в 6 секціях:
Оборона і безпека
Промисловий Хайтек і космос
Зелена енергетика і екологія
Біомедична інженерія і здоров’я людини
Аграрна інженерія
Інформаційні технології, цифрова країна, кібербезпека.

Sikorsky Challenge Hackathon 2021 (Науково-технічна Бібліотека КПІ).

Виставка проєктів школярів-дослідників Малої академії наук України та «Еко-Техно Україна».