Підтримка приватного сектору економіки – пріоритетне завдання українського уряду в період кризи. Зокрема, доступне кредитування – важливий напрямок цього завдання. Та деякі співробітники банків на практиці створюють умови, які сприяють хіба що рейдерському захопленню не тільки підприємства-боржника, а й усього майна поручителів – не тільки боржників, пише hromadske.kiev.ua.

Втратити все за чужі борги? Легко! За чужий кредит банк може обібрати поручителя до нитки.  Особливо якщо він – іноземець, і не дуже розуміється на банківських паперах з дрібним шрифтом українською прописаними «прихованими» умовами кредитування. І така тенденція аж ніяк не сприяє покращенню інвестиційного клімату України.

Бізнесмен з Туреччини Йилмаз Мехмет Акіф втратив свою долю у бізнесі, а особисте майно і інвестиції –  в заставі у банка. Чоловік не може навіть банківську карту оформити, усі рахунки заблоковано. Причому, втративши все, він навіть не уявляє, скільки ще лишився винен банку: рахунки зростають так швидко, що стежити не встигає.

«Туреччина побудувала на території України завод по виробництву рафінованої соняшникової олії», — з гордістю писали українські ЗМІ про «Деско Юкрейн» у 2012 –му.  Зверніть увагу, у 2010-му сума уставного капіталу підприємства склала 18 000 000 грн!

2012 року підприємство з турецькими інвестиціями взяло кредит в 1 млн доларів на розвиток виробництва в КРЕДИТВЕСТ БАНКУ.

ДОВІДКА:

“КРЕДИТВЕСТ БАНК” (повна назва “ВЕСТ ФАЙНЕНС ЕНД КРЕДИТ БАНК”) розпочав свою діяльність у 2007 році. Установа є першим турецьким банком в Україні. Фінансово-кредитна організація належить турецькому АТ “АЛТИНБАШ ХОЛДИНГ АНОНІМ ШІРКЕТІ”.

«КРЕДМИВЕСТ» — відокремлений підрозділ турецької фінансової кампанії. Голова Правління турецького банку в Україні – Ігор Тихонов.

Основні фінансові показники Кредитвест Банку (Вест Файненс энд Кредит)

(I квартал 2020) :

Назва                                    Тис. грн                                                   Місце в рейтингу НБУ

Власний капітал                   432,546.00                                                         39 из 75

Чистий прибуток                   5,575.00                                                            35 из 75

Зобов’язання                        1,182,560.00                                                        45 из 75

Активи                                 1,632,519.00                                                        46 из 75

Інвестори з Туреччини попросили земляка Акіфа Йилмаза, якого добре знали і поважали, «приглянути» за підприємством в Україні і ввели його як інвестора з 50% власності, — розповідає бізнесмен.

«В банку мені якимось чином «підсунули» папери, за якими я брав особисті зобов’язання по кредиту підприємства. Половину боргу підприємство повернуло. Потім рентабельність стала падати, виробництво потребувало нових вкладень, і банк запропонував надати ще кредит. Вели перемовини, домовились про кредит в доларах під низький відсоток. Утім в останній момент керівництво банку заявило про неможливість валютного кредитування. В результаті видали у гривні під 24 % річних», — повідомив турецький бізнесмен.

Та завод все ще потребував вкладень. Обладнання простоювало, псувалось. Бізнесмен почав шукати інвестора, намагався продати неліквідне підприємство. Згодом знайшов покупця, який був готовий купити завод за 1 млн 500 тис доларів. Цього б вистачило, аби розрахуватись з боргами перед банком і повернути частину інвестицій.

Натомість керівництво банку в особі Ігоря Тихонова заявило, що підприємство – в заставі банку, а отже саме банк, а не бізнесмен, буде вести усі перемовини з потенційними покупцями. Мовляв, Акіф не має до «Деско Юкрейн» жодного стосунку. Перемовини з потенційними клієнтами вів особисто Голова Правління, за спиною у засновників підприємства, — зазначає Йилмаз.

«Мене повністю усунули від перемовин з покупцями, — каже іноземець. – До того ж, керівництво банку постійно наголошувало покупцям, що завод – в заставі банку. А отже, покупці не мали бажання купувати «проблемний» об’єкт».

Бізнесмену пропонували підписати кипу документів, датованих «заднім числом». Він погано розуміє державну мову України, тому просив час, аби вивчити зміст того, що мав підписати. Та його шантажували буцегарнею. Голова Правління Ігор Тихонов тиснув і погрожував: мовляв, у банка є гроші і потужні зв’язки – а отже, боржник може опинитись за гратами! Бізнесмен розповідає: директора його підприємства тримали у приміщенні банку як заручника, примушуючи підписати чималу кипу паперів, датованих заднім терміном.   Акіф зрозумів, що мета керівництва банку була – не повернути борг, а забрати усе підприємство і особисте майно. І продати його без участі власників.

Про особисті якості керівників банку красномовно висловлюються в мережі Інтернет колишні співробітники банку. Без імен, утім, зрозуміло, про кого конкретно йдеться:

«…Банком думают что рулят 2 человека, которые его гробят и создают неадекватную обстановку. Нормальные люди в такой атмосфере долго не задерживаются. Это банк жополизов (как и сам председатель правления) и неадекватов (как его главная советчица, которая работает явно не тем местом, которым должен зампред). Уже весь рынок финмона в курсе такого руководителя и вечные вакансии в сфере ФМ в этом банке тому подтверждение!» 2020 р

«»Отрицательные стороны компании» ооооооооооооооооочень много глупости со стороны высокого руководства — которое больше всего руководствуется не здравым смыслом а половым предпочтением — забывая при этом о договорных отношениях с обслуживающими компаниями и выкидывая необходимые для нормального функционирования организации материальные ценности на неизвестные нужды.»

ФОТО з соціальних мереж. «Робочі» будні Голови Правління українського філіалу турецького банку Ігоря Тихонова.

В результаті судових спорів «Деско Україна» арештовано та перебуває у стані банкрутства. 2 роки бізнесмен Акіф фінансує охорону виробничих потужностей збанкрутілого заводу з власної кишені. Хоча формально вже не має стосунку до підприємства: за порадою турецьких інвесторів свою долю він передав херсонським інвесторам.

Водночас, в заставі у банку перебуває особисте майно Акіфа. Його рахунки заблоковано. Він не може вести бізнес. А сума боргу з відсотками, за банківськими підрахунками, підбирається до 2-х мільйонів доларів…

А на виробничу базу іншого підприємства Акіфа, яке не має стосунку до підприємства-боржника  навідались непрохані гості: чинили тиск і погрожували забрати базу за борги засновника. На сайті оголошень Акіф знайшов повідомлення про продаж його комплексу під виробництво у с. Любимівка за ціною13 000 000 грн. Комплекс жодного стосунку до «Деско Юкрайн» не має! Отже, банк вже розпоряджається і особистим майном поручителя?

На поручителя чиниться психологічний тиск. Його друзям і партнерам по бізнесу телефонували з невідомих номерів і переконували, що він – фінансовий аферист і боржник. Це б’є по репутації у турецькій діаспорі в Україні, де його добре знають і завжди поважали.

Та чи поодинокою є така схема роботи банку з інвесторами? Як виявилось, ні. Подібні схеми застосовувались керівництвом банку і до інший боржників. Зокрема, як стало відомо журналістам, схожа ситуація з однією з птахофабрик на Вінничині.

«Бували випадки, коли «КРЕДИТВЕСТ» зазіхав навіть на майно бізнесменів у Туреччині!», — ділиться інформацією Акіф.

На прикладі цієї історії бачимо, у які кредитні тиски затискають менеджери банку інвесторів, попри декларування про підтримку бізнесу. Інвестори, які виступають поручителями за кредитом, ризикують втратити не тільки власні інвестиції, долю у підприємстві, а й особисте майно і можливість вести будь-який бізнес в Україні.

Судячи з усього, Ігор Тихонов, поставлений Головою Правління українського банку, що є філіалом турецької фінансової компанії, грає власну «фінансову гру», яка аж ніяк не сприяє зростанню довіри до  АТ «КРЕДИТВЕСТ БАНК». Навряд чи  політика обдирання поручителя до нитки  приносить прибутки фінансовій установі   Такі ситуації, які є непоодинокими, мають бути певним «сигналом» для Наглядової Ради банку, а також турецьких акціонерів. Крім того, подібна політика негативно відбивається не тільки на довірі клієнтів до українського філіалу турецького банку, а й до фінансової системи України загалом. А це в умовах кризи – загрозлива для економіки тенденція.