Уже понад тиждень в Україні не вщухають дискусії  щодо трагічних подій 7 лютого. Саме тоді, в ніч проти неділі, патрульний поліцейський застрелив пасажира авто, яке намагалось втекти від погоні. Спори навколо даної події виглядають  логічними, адже цей випадок має всі шанси стати прецедентом для майбутніх стосунків поліцейських і громадян. І тут постановка питання, як ніколи  ребриста, бо у випадку виправдання правоохоронця, національна поліція отримає індульгенцію на застосування зброї. Якщо ж полісмена визнають винним, реалізацію однієї з небагатьох вдалих реформ в країні цілком реально може забракувати саме суспільство. Сама ж громадськість теж поділилась на 2 табори: прибічників та противників дій правоохоронця. Ситуацією не погребували скористатись і політики. Зрештою, хіба тільки лінивий не висловлювався з даного приводу, пише obozrevatel.com.

Об'єднує супротивників у цій дискусії одне: всі солідарні з думкою про те, що проблему слід вирішувати гласно, адже минули вже ті часи, коли справи спускались на гальмах, винні уникали покарання, а скривджені страждали від несправедливості. Чи  може не минули? Позаяк, до сьогодні, відео з місця події не оприлюднене. Відомо лише, що коп-вбивця пройшов атестаційну комісію, обов'язкову для усіх правоохоронців, які працювали в правоохоронних органах до реформ.

Такі обставини  змушують замислитись над питанням:  хто ж охороняє сьогодні наші права і де гарантія того, що завтра черговий поліцейський знову не перевищить свої повноваження?

Очевидним залишається той факт, що удосконалення вітчизняної правоохоронної системи - питання не одного року, а може,  і років. Зрештою, довгоочікувана атестація керівного складу Міністерства внутрішніх справ підтвердила такі побоювання. За словами очільника відомства, 80%!!! керівництва МВС Києва не пройшли атестацію. 

Про це Арсен Борисович Аваков заявив ще у грудні. Пізніше, новопризначена шефиня Нацполіції Хатія Деканоїдзе підтвердила ці дані результатами переатестації. Таким чином виконується, а , може,  і перевиконується  умова повного очищення правоохоронної системи і прихід на посади нових людей. Але очевидним залишається і питання:  а хто ці "нові люди"? Який у них досвід? Хто їх навчить бути правоохоронцями? 

Такими питаннями в першу чергу задалися правоохоронці так званої старої гвардії - колишні міліціонери, котрі не пройшли атестацію. По закінченні першого туру перевірки, вони , під стінами Міністерства внутрішніх справ,  провели маніфестацію. Це виглядало досить дивно, адже чи не вперше в історії України правоохоронці не лише забезпечували порядок на мітингу, а й були його організаторами і учасниками.

 Протестувальники вимагали поновити їх на посадах і різко висловлювались проти призначення недосвідчених людей, подекуди без належної освіти, на керуючі пости МВС. Однак, найбільше колишні міліціонери нарікали на роботу атестаційних комісій. Зокрема, голова профспілки поліції Петро Васюк у коментарі телеканалу ЗІК назвав роботу комісарів -  некомпетентною, методи спілкування - хамовитими, а сам склад комісії - дбало підібраними виконавцями, які виконують команду "фас!".  Васюк зазначив,  що атестаційних комісарів не цікавить профпридатність правоохоронця, а головним фактором, який впливає на оцінку є особисте враження "екзаменаторів" .  До слова, організатора мітингу під стінами МВС, Олександра Терещука,  незабаром звільнили з посади начальника поліції Києва, а всіх протестуючих почали цькувати в ЗМІ.

 Складається  двояке враження: з одного боку, очищення влади відбувається,  а з іншого виходить, що звільнені правоохоронці не можуть без негативних для себе наслідків відстоювати свої права. 

Ще одне гучне "звільнення" відбулось 25 грудня. Тоді мало не всі ЗМІ понесли інформацію про те, що Хатія Деканоїдзе звільнила "чергового перевертня в погонах" -  заступника начальника головного слідчого управління Григорія Мамка. Утім, як з'ясувалось пізніше, інформація не відповідала дійсності. Дивує той факт, що жоден з ресурсів, який опублікував неперевірену інформацію, навіть не спромігся її спростувати, або хоча б доповнити існуючий матеріал "нововиявленими" обставинами.

Утім, найцікавіше в цій історії було попереду. Дізнавшись, що Григорія Мамка не звільнено, очільниця Нацполіції вирішила компенсувати розходження бажаного і дійсного. Так,  після переатестації заступнику начальника головного слідчого управління повідомили, що він не відповідає займаній посаді, а потім звільнили.  На цьому історія могла б і скінчитись, якби не одна обставина: підставою для непридатності Григорія Мамка для подальшої служби був факт займання ним посади за часів режиму Януковича, публікації в мережі, які дивним чином схожі між собою, що свідчить про їх  замовний характер і ... все.

Керуючись такою логікою, всі колишні міліціонери, яких до 2014-го року налічувалось понад 350 тисяч, мали б піти у відставку.

Не врахували атестаційні комісари і той факт, що за часів президентства Януковича, Григорія Мамка усунули із займаної посади. Виходить, полковник Мамка, часів міністра внутрішніх справ Захарченка, був опальним керівником. Після Революції Гідності Григорія Мамка поновили на посаді, однак, уже через кілька місяців потому за клопотанням Голови Громадської ради при МВС України Вадима Хабібуліна,  міністр Аваков розпочав службове розслідування діяльності полковника міліції Григорія Мамка (http://blogs.korrespondent.net/blog/business/3394024/#3). Тут слід зазначити, що згадана вище Громадська рада на час подання клопотання не мала ніякої юридичної сили, бо була припинена ще за часів правління Януковича.

А її голова - пан Хабібулін міг подавати клопотання міністру внутрішніх справ хіба що в мережі Фейсбук. 

Крім того, у ЗМІ вийшло кілька публікацій, які звинувачували Григорія Мамку в пособництві "кривавому режиму", рейдерстві й інших смертних гріхах. Характерною особливістю усіх тих публікацій був однаковий текст і назва, що свідчить про замовність таких матеріалів.  Розслідування не виправдало побоювань, поданих  громадським радником у клопотанні. Григорій Мамка продовжив службу в органах. Слід зазначити, що за минулий рік управління під його керівництвом принесло бюджету рекордну суму надходжень - майже 70 мільйонів гривень. Пам'ятаєте гучне затримання Голови ДСНС  Бочковського на засіданні Уряду ? Це результат роботи головного слідчого управління МВС України. До слова, справа екс-головного рятувальника, на відміну від багатьох резонансних проваджень, доведена до суду. Погодьтесь, сьогодні не часто очільники великих урядових відомств постають перед служителями Феміди. 

 Крім того, завдяки ефективній роботі правоохоронців, під головуванням полковника Мамка було виявлено та заарештовано зловмисників, які у травні минулого року розстріляли двох правоохоронців. Злочинці знешкоджені,  справа в суді. Серед здобутків управління - розслідування скандально відомої газової справи за участі групи компаній Дмитра Фірташа про недоотримання бюджетом майже шести мільярдів гривень.  На даний час справи знаходяться в судах, велика частина боргу повернена державі. І це далеко не весь перелік здобутків відомства за час роботи Мамка.

Враховуючи такі досягнення, вирок атестаційної комісії виглядає, щонайменше, дивним. Ще більш дивним є склад комісії і критерії відбору придатних для служби правоохоронців. Погодьтесь, сьогодні в Україні немає людей достатньої кваліфікації для заміни старої міліцейської когорти. Навіть відомий своїм негативним ставленням до правоохоронної системи зразка часів Януковича-Захарченка  нардеп Ігор Луценко назвав атестацію " поняттям досить  неоднозначним" (http://blogs.pravda.com.ua/authors/lutsenko/566eeb1eae3de/). Беручи до уваги ще й той факт, що склад атестаційних комісій - закрита інформація (спробуйте знайти комісарів у вільному доступі), її висновки повинні викликати сумніви не тільки у колишніх міліціонерів, які не отримали бажаної оцінки. Ще більше сумнівів викликає  той факт, що стенограма засідання комісії не ведеться, а отримати будь-які документи  щодо її діяльності, не можливо. І тут виникає ще одне питання - як перевірити об'єктивність висновку комісарів, які атестували поліцейського, котрий застрелив підлітка?

 У такій ситуації, не можемо не згадати скандал із патрульним Савкіним - тим самим "сепаратистом-поліцейським",  який під час Майдану відкрито підтримував дії Януковича. Так от, цей юнак до сьогодні не звільнений з лав Нацполіції. Сам міністр Аваков став на його захист, згадавши про чесне розслідування і презумпцію невинуватості у винесенні остаточного рішення по справі (http://ru.slovoidilo.ua/2016/02/12/novost/pravo/avakov-rozpovv-chomu-patrulnogo-savkna-ne-zvlnili-z-polcz). То, невже,  Арсен Борисович сам керується подвійними стандартами: людину, яку за часів диктату Януковича понизили на посаді  - звільнити, а відвертого прибічника диктатора залишити на службі? 

Кому ж міг завадити заступник начальника Головного слідчого управління МВС України й інші працівники поліції, звільнення яких викликає сумнів? Очевидно тим, кому не вигідно розкривати злочини і повертати у власність держави недоотримані кошти і майно. А , може , й іншим зловмисникам, які не бажають допускати на керівні посади професіоналів. 

А поки 80% керівного складу Київської міліції не пройшли атестацію, в Одесі затримали поліціянтку, яка торгувала наркотиками (http://www.unn.com.ua/uk/news/1546835-v-odeskiy-oblasti-zatrimano-politseysku-scho-prodavala-narkotiki-a-matios), міністр внутрішніх справ нагородив Іллю Ківу -  начальника департаменту по боротьбі з наркозлочинністю  (який сам не гребував наркотиками і сам ще досі не пройшов переатестацію) за "особливі заслуги..." пістолетом (http://www.pravda.com.ua/news/2016/02/15/7099082/), а поліцейський, який дивним чином уникнув очищення, пройшовши атестацію, застрелив підлітка, за всіма ознаками в упор і без попереджувальних пострілів (http://podrobnosti.ua/2089551-pogonja-za-bmw-podrobnosti-nedeli-vossozdali-sobytija-so-strelboj.html).  На фоні таких подій, звільнення досвідчених правоохоронців з рядів старої міліцейської гвардії за службу в період президентства Януковича важко пояснити.