15 січня Рада остаточно ухвалила законопроєкт №12030 про систему охорони психічного здоров’я – він вимагає сертифікації психологів і психотерапевтів та загалом визначає місце психотерапії в системі.

Як різні фахівці з психічного здоровʼя оцінюють цей закон та які прогалини і ризики в ньому бачать? Що може змінитися після реалізації нових норм і чи зможе він захистити українців від шарлатанів?

На ці запитання "Українській правді. Життя" відповіли психіатриня Яна Українська і психотерапевтка Марія Фабрічева.

Які переваги має новий закон

Найбільшим плюсом нового закону є визначення ролі психотерапії в системі охорони психічного здоров'я.

У Верховній Раді вже були зареєстровані два законопроєкти, які передбачали сертифікацію психологів і психотерапевтів, але народні депутати їх не розглянули.

"На мою думку, розробка законопроєкту про систему охорони психічного здоров'я є дійсно важливим кроком для України. Він став можливим завдяки розголосу щодо різних питань, повʼязаних із психічним здоровʼям. Зокрема щодо деяких "фахівців", які можуть видавати себе за тих, ким не є.

Ми, як спільнота фахівців, дуже радіємо такому кроку, але разом з тим у нас були певні занепокоєння, що не проводилося широких обговорень цього законопроєкту в професійних колах. Але все-таки між читаннями пройшли обговорення і приблизно половину коментарів до цього законопроєкту було враховано", – каже психіатриня Яна Українська.

Новий закон вперше пропонує визначення понять "психотерапевт", "психічне здоров’я", "послуга у сфері психічного здоровʼя", "надавач послуг у сфері психічного здоров’я", "фахівці у сфері психічного здоров’я" тощо.

Зокрема, в законі йдеться, що фахівці у сфері психічного здоровʼя – це фізичні особи, які надають допомогу у сфері психічного здоровʼя, мають відповідну освіту, володіють необхідними для цього професійними знаннями та навичками, а також виконали встановлені законодавством вимоги щодо атестації та/або сертифікації.

На думку психотерапевтки Марії Фабрічевої, схвалення цього законопроєкту допоможе врегулювати діяльність психотерапевтів і захистити права клієнтів.

"Найбільший плюс у тому, що цей закон взагалі є, адже довгий час психотерапія була непомітною в законодавстві. Через це незахищеними були і фахівець, і, що найголовніше, клієнт.

Тепер є чіткі пункти щодо обов’язкової вищої освіти для діяльності психолога і психотерапевта, на які можна посилатися. Дуже добре, що враховані такі моменти, як обов’язковість проходження фахівцями супервізій", – каже психотерапевтка Марія Фабрічева.

Виходячи з нового закону, фахівець із психічного здоров’я має пройти сертифікацію. І клієнт зможе одразу знайти інформацію про те, чи сертифікований обраний ним спеціаліст.

"Як роботодавець, я дуже рада, що коли я прийматиму на роботу людину, в неї буде уніфікований сертифікат, а не купа різних документів, і я не повинна буду розбиратися, вони з інстаграму чи з закладу вищої освіти", – каже Яна Українська.

Марія Фабрічева додає, що в країнах, де налагоджена система ліцензування фахівців, є етична комісія, яка може призупиняти чи забирати ліцензію.

В Україні дотепер не існувало такої можливості. Тому сама поява сертифікації фахівців – це позитивний крок.

"Звісно, шарлатани були завжди, і не тільки в психології, але тепер інструментів впливу і бодай якогось втручання начебто має бути більше", – каже Марія Фабрічева.

Психотерапевтка сподівається, що тарологи, "регресологи" та інші езотерики не зможуть називатися психологами.

"Уже не буде мого "улюбленого" – "таролог-психолог-біоенергет". Це не психологія, не консультування, не психотерапія, а "викачування яйцями". І клієнту буде простіше розуміти, що людина використовує не наукові методи, адже не має сертифікації", – каже Марія.

Документ приділяє увагу охороні психічного здоров’я на робочих місцях, що також важливо в умовах війни.

Зокрема, пропонується, щоб роботодавці розробляли й затверджували програми психосоціальної підтримки працівників.

Які "білі плями" є у законі? Перестороги фахівців

Яна Українська і Марія Фабрічева побоюються імовірних корупційних ризиків, які виникатимуть після набуття чинності норм законопроєкту.

На думку фахівчинь, до складу Національної комісії з питань психічного здоров’я, яка координуватиме надання послуг у цій сфері, мають входити представники громадськості, а відбір експертів має проводитися на конкурсній основі.

"У статті 20 про Національну комісію йдеться, що туди будуть призначати членів за рішенням Кабінету міністрів України, що, на нашу думку, є ризиковано з точки зору політичного впливу чи, наприклад, рішень цієї комісії, які б несли під собою деякі політичні, а не професійні підтексти", – каже Яна Українська.

"Поки що ми не розуміємо, хто входитиме до складу цієї комісії, як її обиратимуть. Я б сказала, що це не мінус, а "біла пляма", за якою варто спостерігати", – додає Марія Фабрічева.

На думку Марії Фабрічевої, закон наразі не дає розуміння того, чи матимуть професійні спільноти (як-от Національна психологічна асоціація) якісь додаткові повноваження і наскільки Національна комісія з питань психічного здоров'я з ними рахуватиметься.

Оскільки без урахування сертифікації професійних спільнот та їхніх внутрішніх реєстрів Нацкомісія навряд чи зможе ліцензувати величезну кількість фахівців, які працюють у різноманітних напрямках.

"Є багато напрямків, які вважаються доказовими в Україні: когнітивно-поведінкова терапія, гештальт-терапія, транзактний аналіз, психоаналіз і так далі. Від кожного напрямку є асоціації, у яких вже проводиться навчання фахівців. І, звичайно, бажано, щоб ці асоціації отримали можливість сертифікувати людей.

Зараз більшість спільнот працюють як громадські організації, які, звісно, не мають акредитації як навчальні заклади. Тому питання, як це буде врегульовано і як уніфікують реєстри фахівців, які веде кожна асоціація", – каже Марія Фабрічева.

На думку психотерапевтки, важливо, щоб сертифікація фахівців і взаємодія між професійними спільнотами та Нацкомісією відбувалися максимально прозоро.

"Я сподіваюся, що система буде зацікавлена у розвитку професіоналів, яких уже дуже багато на ринку, і тут не спрацюють якісь корупційні схеми", – зауважує фахівчиня.

На думку Яни Української, закон унормовує і визначає організаційно-правові засади діяльності психологів та психотерапевтів, однак у документі майже не враховано проблеми психіатрії, які варто розвʼязати.

Серед важливих питань, які потребують відповіді, – превенція суїцидальності, деінституціоналізація психіатричних лікарень і закладів соціального захисту, де перебувають люди з психічними розладами, захист прав пацієнтів, розвиток сервісів з охорони психічного здоров'я у громадах тощо.

"У назві законопроєкту ми можемо прочитати, що він про систему (!) охорони психічного здоров'я. Але система охорони психічного здоров'я набагато більша, ніж вона окреслена в самому законі. Він не зачіпає важливу частину послуг в цій сфері, як-от психіатричну допомогу та соціальні послуги для осіб з розладами психіки.

Звісно, ми можемо сказати, що ці послуги унормовані законами про соціальні послуги та про психіатричну допомогу, але якщо ми говоримо про всю систему, закон мав би відображати і ці пункти. Я сподіваюся, що в цьому напрямку зʼявляться інші нормативно-правові акти, – каже психіатриня.

Згідно із законопроєктом №12030, до неформальної допомоги у сфері психічного здоровʼя належать, зокрема, підтримка на основі віри, групи підтримки за принципом "рівний-рівному", онлайн-форуми, рекреаційні заходи. Для таких послуг не обов’язково потрібно мати сертифікацію.

На думку Марії Фабрічевої, деякі псевдофахівці можуть скористатися цією "лазівкою" у законі. Психотерапевтка також каже, що наразі не зрозуміло, чи можливо буде покарати фахівців, які практикують психологічні втручання без сертифікації.

Утім, авторка законопроєкту Лада Булах вже анонсувала зміни до Кодексу адміністративних правопорушень, що передбачатимуть покарання для шахраїв.

"Ми з колегами сходимося на думці, що закон – це лише "скелет", каркас, який потребує підготовки дуже великої підзаконної бази. І дуже багато будуть вирішувати постанови і накази, які будуть прийматися на основі цього закону, щоб він запрацював.

Ми не бачимо наразі положення про критерії до асоціацій, які готують фахівців, – це предмет регулювання підзаконних актів. Поки що немає положення про Національну комісію, тому важко спрогнозувати, як вона запрацює. Але я дуже оптимістично дивлюсь на ухвалення цього закону", – додає психіатриня Яна Українська.

Підготувала: Ніна Петрович