Урядова коаліція Угорщини не хоче ратифікувати вступ Швеції до НАТО, доки прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон не зустрінеться з Віктором Орбаном в Будапешті, повідомляє телеканал ATV з посиланням на правлячу партію «Фідес».

Депутати з коаліції також бойкотуватимуть спеціальну сесію, яку опозиція скликала на понеділок, щоб включити до порядку денного питання вступу Швеції в НАТО.

Також законодавці від правлячої партії Орбана повідомили Reuters у четвер, що «почекають» з остаточним голосуванням до зустрічі Орбана та прем’єр-міністра Швеції Ульфа Крістерссона.

Невідомо, коли може відбутися ця зустріч.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у відео, опублікованому 2 лютого речником уряду у соцмережі X, заявив, що було б «справедливо», якби Крістерссон відвідав Будапешт до ратифікації заявки Швеції на вступ до НАТО, так само як шведський лідер відвідав Туреччину перед ратифікацією.

«М’яч на вашому боці, шведський прем’єр-міністр», — написав речник уряду Золтан Ковач в соцмережі X.

Крістерссон і Орбан коротко зустрілися на полях спеціального саміту ЄС у Брюсселі в четвер. За повідомленням ЗМІ, Крістерссон сказав, що мав «хорошу розмову з Віктором Орбаном».

Перед цим, 23 січня, Віктор Орбан запросив Крістерссона до Будапешта для переговорів про вступ його країни до блоку. Однак прем’єр Швеції запропонував своєму угорському колезі зустрітися наступного тижня в Брюсселі.

Угорщина є єдиною країною НАТО, яка не ратифікувала заявку Швеції на вступ. Нових членів альянсу приймають одностайним рішенням.

Після початку повномасштабної війни Росії в Україні Швеція разом із Фінляндією відмовилася від політики військового нейтралітету, якого дві скандинавські країни дотримувалися впродовж десятиліть. Їхній намір отримав прискорене схвалення всіх членів НАТО, за винятком Туреччини й Угорщини.

Фінляндія була прийнята до альянсу в квітні 2023 року як 31-й член організації.

Як відомо, відносини між Україною і Угорщиною зіпсувалися у 2017 році, коли Верховна Рада ухвалила закон про освіту. Угорські шовіністи вирішили, що він обмежує права їхньої діаспори в Закарпатській області, водночас їх зовсім не турбувала проблема того, що після закінчення середньої школи угорські діти в Україні вкрай погано володіють державною мовою, а отже, є упослідженими порівняно з іншими громадянами країни. Через це МЗС Угорщини почало блокувати участь України в заходах НАТО.

У 2019 році Україна внесла поправки в закон про освіту, відтермінувавши до 1 вересня 2023 року дію мовної статті, що розлютила Угорщину, але Будапешт це не влаштувало.

Раніше громадський діяч Дмитро Снєгирьов заявляв про те, що країна, яка не сплачує внески до НАТО, не має права блокувати євроінтеграційне прагнення України.

Також письменник Костянтин Коверзнєв нагадав про те, що маємо документальне підтвердження тому, що знищення мирного населення в містечку Корюківка під час Другої світової війни відбувалося військовослужбовцями угорської 105-ї легкої дивізії зі складу Східної окупаційної групи військ за вказівками командувача групою генерал-лейтенанта Алдя-Папа Золтана Йогана, 1895 року народження, уродженця Будапешта. Загалом на Чернігівщині угорські частини взяли участь у знищенні до 60 тисяч мирних мешканців. Ніхто зі злочинців не був покараний міжнародним військовим трибуналом.

"Угорський злочин проти мирних українців не закарбовано в підручниках історії. Але цей злочин є реальністю! – стверджує Коверзнєв. – Тож, коли нас шантажують політики із сусідньої країни, вони є насправді спадкоємцями огидної сегрегаційної політики Угорщини ХХ століття..."

Підготувала: Ніна Петрович