"Мінний цинізм": росія продовжує "смітити" боєприпасами в Азербайджані та Україні
Фото: defence-ua.com
Методи мінного засмічення, властиві лише росіянам, застосовуються нині не лише в Україні. Як повідомляє видання "Фокус", на території Карабаху були виявлені мінні поля, де боєприпаси мали підозріле маркування.
Міни вироблені у Вірменії розмістили в землі Карабаху вже після офіційного закінчення збройного конфлікту. Завод, на якому вони вироблені, належить росії.
Після війни на території азербайджанського Карабаху, яка під контролем військового контингенту рф, йшов широкомасштабний процес мінування. Усі вірменські міни було виявлено. Однак досі немає відповіді, як боєприпаси опинилися в Карабаху вже після конфлікту.
У листі голови Азербайджану Джейхуна Байрамова на ім'я Генсека ООН йдеться про продовження у Вірменії формування нових бойових позицій на території Азербайджану, де тимчасово розміщено контингент російської федерації, а також проведення інженерно-фортифікаційних робіт і в цьому контексті встановлення великої кількості мін. Присутність цього контингенту суттєво обмежила роботи з розмінування.
Вірмени використовували не тільки російські міни, а й виготовили багато власних копій. Представник Азербайджану при ООН Яшар Алієв вказує на єреванську компанію "Айк-Мек", яка протягом багатьох років виробляла зброю та боєприпаси для збройних сил Вірменії.
Згідно з даними Міждержавної комісії з військово-технічного співробітництва ОДКБ за 2015 року компанія "Айк-Мек" займалася розробкою та виробництвом мін та зарядів до них. У сфері зброї вона працює з 2004 року і базується в Єревані на території заводу "Електрон".
За свідченням головного інженера ТОВ "Електрон" Сергія Джагиняна, завод на початку 90-х різко змінив профіль і почав виробляти на замовлення Міноборони Вірменії гранати та міни.
Сам "Електрон" давно належить росіянам. 2 листопада 2002 року було прийнято постанову уряду рф про підписання протоколів між росією та Вірменією "про передачу у власність російської федерації майна, що перебуває у державній власності Республіки Вірменія".
Серед них був і завод. Відомо також про причетність до продажу заводу проросійського політика Роберта Кочаряна.
Кочарян - єдиний із великих політиків Вірменії має особисті стосунки з путіним. Сам він описував їх як "дуже щирі, відверті, прямі".
Керований Кочаряном парламентський блок "Айастан" з початком війни в Україні засудив "кричущі явища антиросійських настроїв у деяких країнах".
В самому ж Єревані вже в серпні 2022 року були розклеєні листівки з емблемою блоку "Айастан", літерою Z та написами: "Крим - це росія. Донецьк - це росія. Луганськ - це росія. Маріуполь - це росія. Запоріжжя - це росія. Херсон - це росія".
Коло замкнулося: єреванський військовий завод, подарований ізуверу, який нищить українців, масово виробляє знаряддя "мінного тероризму" проти азербайджанців.
Підготував: Сергій Дага