Бійка за владу на теренах Полтавщини набуває часом настільки потворних форм, що стає причиною скандалів і криміналу, підриваючи соціальну стабільність цілих регіонів.

Випадок в Карлівському районі — один з таких, повідомляють місцеві ЗМІ.

Затяжний конфлікт виник ще восени 2015 року. Тоді, після всеукраїнських виборів до місцевих органів влади, депутатом Карлівської райради став Олександр Анатолійович Іванілов, фермер із села Мар’янівка, батько трьох дітей. Перша ж сесія новообраної райради стала для Олександра Іванілова фатальною. На тій сесії депутати таємним голосуванням обрали голову Карлівської райради. Але не того, якого хотів бачити на цьому місці відомий в районі латифундист і власник компанії «Докучаєвські чорноземи», нині депутат Полтавської обласної ради Юрій Кобченко. При цьому частина «його» депутатів на ту сесію не з’явилася. А демарш «людей Кобченка» був спрямований на зрив голосування за кандидатуру голови райради, непідконтрольну Ю. Кобченку. Але це місцевому феодалу не вдалося.

Після чого у частини депутатів, які взяли участь в голосуванні, почалися проблеми.

Так, депутат Карлівської райради Олександр Жура був жорстоко побитий в Карлівці. Олександра Іванілова «покарали» інакше.

Спочатку до нього підсилали «козачків», які «радили» Олександру Анатолійовичу від депутатства відмовитися. «Переговорникам» він відповідав, що депутатом його вибрали односельці, люди, які йому довіряють, і відмовлятися від довіри людей він не буде.

Тоді на зазвичай безлюдній вулиці в Мар’янівці, де розташований будинок фермера-депутата, стали «чергувати» легкові авто з невідомими особами — чоловіка явно залякували. Але безуспішно.

А в один з днів до фермера прибігли сусіди — «Твій урожай вивозять зі складу!». Прибувши до складу, де зберігалася вирощена ним соняшник, О. Іванілов побачив, як в КамАЗи невідомі вантажать його урожай. Як з’ясувалося, автонавантажувач і вантажівки належали компанії «Докучаєвські чорноземи». Викликана поліція факт навантаження задокументувала, але діям невідомих не завадила. А візит фермера до Юрія Кобченка остаточно розвіяв можливість чиєїсь помилки в тому, що сталося. Депутат облради пояснив своєму районному колезі, що позбавлення його в такий цинічний спосіб зерна вартістю 300 тисяч гривень — покарання за «неправильне голосування».

Тут потрібно пояснити наступне. Склад, на якому зберігалося зерно Олександра Іванілова, належить Юрію Кобченку. Між ними була усна домовленість: Іванілов зберігає своє зерно на складі Кобченка, а в якості оплати за цю послугу за власний рахунок робить ремонт складу (зробив) і здає в оренду Кобченку частину своєї землі. Кобченко цю домовленість порушив і партнера, просто кажучи, «кинув», вивізши чужий урожай.

Далі події прийняли і зовсім драматичний хід. Від хвилювань у Олександра Іванілова стався інсульт, він зліг у лікарню. На лікування гостро знадобилися кошти — і дружина депутата, Віра Сергіївна, звернулася з проханням повернути гроші за вкрадений, по суті, урожай до представників «Докучаєвських чорноземів». Навіть гріх на душу взяла — обіцяла, що коли чоловік вийде з лікарні, обов’язково складе з себе депутатські повноваження — не до них уже було. Але навіть це благання про допомогу ні до чого не призвело. Ні зерна, ні грошей родині Іванілова ніхто не повернув. Тим самим, прирікаючи сім’ю, що має дохід тільки від фермерства, на борги і злидні.

Це щодо морального портрету депутата облради Юрія Кобченка.

Але є в цій історії і світла сторона. Дізнавшись про біду сім’ї Іванілова, на допомогу їй прийшов Олександр Федорович Тимоха, керівник Ланнівської агропромислової групи. Який допоміг Олександру Іванілову обробити і засіяти його землю. Демонструючи приклад того, як повинен вчиняти українець, і просто людина в скрутну годину.

На жаль, Нацполіція за чотири з половиною роки так і не розслідувала провадження за фактом розкрадання зерна фермерського господарства Іванілова.

Тим самим потураючи безкарності наділених владою рейдерів. І підриваючи авторитет Держави в очах її громадян службовою недбалістю.

І це на тлі того, що безкарне «вилучення» чужого зерна у фермера Іванілова — не перший подібний випадок в практиці власника «Докучаєвських чорноземів». Так, 22 грудня 2015 року Господарський суд Полтавської області ухвалив рішення про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова компанія Докучаєвські чорноземи» на користь Публічного АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «Державна продовольчо-зернова корпорація України» збитки в розмірі 33 мільйони 18 тисяч гривень. Згідно судових матеріалів, 18 липня 2014 року між ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ТОВ «АПК Докучаєвські чорноземи» було укладено Договір складського зберігання сільськогосподарської продукції. Згідно якого ПАТ ДПЗКУ передає на зберігання «Докучаєвським чорноземам» 9 тисяч 411 тон кукурудзи 3 класу. Але коли держпідприємство звернулося по своє зерно, воно його ... не отримало!

Як і досі не отримала держава і грошової компенсації за неповернуте зерно — вже згідно рішення суду.

А це вже кримінал. І дивно, що ні прокуратура, ні Нацполіція, ні ДБР не поспішають захистити інтереси держави і відшкодувати понесені нею величезні збитки. Можливо, цей казус виправить оновлене керівництво Полтавської обласної прокуратури, ГБР або ГУНП.