Територіальне управління ДБР у Полтаві завершило розслідування кримінального провадження за обвинуваченням двох оперуповноважених Саксаганського відділення поліції Криворізького відділу поліції ГУНП в Дніпропетровській області за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 28, ч. 3 ст. 365 КК України.

Про це пише Резонанс 3 вересня із посиланням на Державне бюро розслідувань та програму «Право на право» державного телеканалу «Дім».

Досудовим розслідування встановлено, що у червні 2019 до правоохоронців звернувся місцевий мешканець щодо крадіжки велосипеда у його сина. Одним із підозрюваних поліція визначила громадяна України Сергія Гладиря.

За добровільною згодою останній з’явився до райвідділку торік 17 липня о 12.38 год. Утім, його прибуття не було зафіксовано у відповідному поліцейському журналі - лише на камерах спостереження. А через сім годин до поліції вже прибули лікарі та, надавши первинну медичну допомогу, шпиталізували Гладиря до хірургічного відділення «Криворізької міської клінічної лікарні №2».

Візит до поліції для чоловіка завершився складною операцією та видаленням ушкоджених селезінки та лівої нирки. Відповідно до висновку судово-медичного експерта, у результаті умисного вчинення працівниками Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області насильницьких дій потерпілому спричинено закриту травму черева з розривом селезінки у основи воріт судинного пучка, розрив лівої нирки, який проходить по екватору з переходом на передню та задню поверхню нирки, з явищами масивної внутрішньочеревної кровотечі (в черевній порожнині 4000 мл крові) та позачеревною гематомою, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя.

Примітно, що медиків на адресу поліцейського підрозділу телефоном викликав анонім, начебто через алкогольне отруєння людини.

ДБР було повідомлено про підозру поліцейським у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 28 ч. 3 ст. 365, ч. 2 ст. 121 КК України. Фігурантам провадження обрали запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою застави в сумі 70 тис гривень.

Наразі обвинувальний акт направлено до Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу.

Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснювалось прокуратурою Дніпропетровської області.

- 2017 року Верховний Суд (у справі № 5-455кс(15)16) постановив, що «зізнання обвинуваченого та інші показання отримані в результаті катування чи жорстокого поводження є недопустимими доказами та вилучаються з доказової бази обвинувачення із направленням справи на новий розгляд». Чому і досі у поліції «вибивають" свідчення? - публічно запитала у соцмережі журналістка  Олена Мельник.

У коментарі телеканалу «Дім» перший заступник Директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков відповів так:

- Ще 2012 року, коли ухвалювали новий Кримінальний процесуальний Кодекс, туди заклали норми, покликані мінімізувати кількість катувань правоохоронцями. Серед них визнання судом лише свідчень, наданих у залі судових засідань. Тобто якщо протокол допиту не може бути долучений як письмовий документ до судового слідства, то відпадає і потреба у вибиванні показів та катуваннях.

Утім, викорінити це явище поки не вдалось. Правоохоронці і надалі силою з’ясовують переважно питання місцезнаходження вкраденого чи інших речових доказів, щоб потім легалізувати їх під час обшуків.

Чимало залежить і від культури власне правоохоронця. Не можна вчорашнього співробітника міліції в один день перетворити на поліцейського, стандарти роботи якого відповідатимуть європейським. На це потрібен час, навчання, кваліфікація, ну і багато інших супутніх моментів.

Вважаю, що саме принциповість, послідовність та наполегливість слідчих ДБР дозволять мінімізувати такі злочини серед правоохоронців.

Але повторюю, розв’язати проблему швидко неможливо. Для цього треба, зокрема, налагодити взаємозв’язок із суспільством, щоб постраждалі активніше зверталися до ДБР по допомогу. Це відповідно - своєчасний виїзд на місце злочину та збір доказів нашими працівниками.

Випадки, схожі з ситуацією, що трапилась у Кагарлику, на жаль, не є виключенням. У поліцейських відділках і далі застосовують протиправні методі досудового дізнання та слідства. Мають місце й факти незаконних затримань громадян. Зокрема, працівники Теруправління ДБР у місті Краматорську розслідують кримінальне провадження за фактами незаконних затримань поліцією, організовані прокурором, який був процесуальним керівником. Тобто замість забезпечення дотримання законності процесу прокурор сам підштовхував поліцейських до порушень прав людини. Ми не могли не відреагувати. Наразі 5 слідчим та прокурору оголошені підозри за ознаками злочину ст. 371 ККУ.

Крім цього Держбюро розслідувань зафіксовані і факти перевищення владних повноважень та використання недозволених методів у пенітенціарних установах.

У свою чергу радник Міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова - Володимир Мартиненко в етері програми «Право на право» акцентував, що Департамент внутрішньої безпеки Національної поліції викриває біля 700 випадків правопорушень і злочинів серед поліцейських за рік. У середньому це два факти щодня. 90 відсотків від загальної кільності виявлених зловживань в поліції - виявлені саме за матеріалами внутрішньої безпеки НПУ, - твердить Мартиненко.

«У поліції працюють живі люди, а не роботи. Представники українського суспільства, які віддзеркалюють його проблеми. Бувають і негідники. А бувають приклади, коли поліцейські віддають не лише здоров'я, а й життя боротьбі з беззаконням. У 150-й тисячному колективі не можуть всі бути абсолютно ідеальними», - зазначив радник глави МВС Украіни.