Временная следственная комиссия (ВСК) Верховной Рады по расследованию фактов поставок вооружения в Грузию установила, что поставки осуществлялись в ущерб оборонособности Украины и с нарушениями законодательства. Об этом говорится в отчете  комиссии. Однако за несколько дней до его обнародования на сайте парламента, главу ВСК приказом министра обороны Украины разжаловали с подполковника до старшего лейтенанта запаса, якобы за нарушение законодательства при их присвоении. Многочисленные отечественные СМИ расценили этот факт, как попытку давления на Валерия Коновалюка.

- Валерий Ильич, как Вы расцениваете действия министра обороны, в частности лишения Вас воинских званий?

- Расследование ВСК, которую я возглавляю, поставило большой крест на любых попытках Ющенко сохранить власть. Понятно, что все нарушения, коррупция в сфере торговли оружием во всем мире считается очень серьезным преступлением. Ющенко просто опасается, что необратимые события в Грузии по смещению Саакашвили подтолкнут процесс досрочного прекращения и его полномочий, поскольку есть прямые доказательства его участия во всех этих махинациях. Поэтому нынешняя власть, которая привела страну к полному дефолту и серьезным социальным потрясениям, испытывает панический страх. 

Поэтому решение министра обороны Еханурова, являющегося соратником Ющенко, иначе как подлым, низким и мелочным  я назвать не могу. Ехануров унизил не меня, а десятки тысяч офицеров, которые с нищенской зарплатой исполняют свой долг перед страной. Но, я смогу защитить не только свою офицерскую честь, но и дальше буду защищать честь и интересы миллионов граждан Украины, которые сегодня доведены этой властью до отчаяния. Ющенко и его соратникам не удастся спрятать те преступления, которые они  совершили в течение последних четырех лет. 

Да, я не исключаю, что они и в дальнейшем будут предпринимать попытки тотальной цензуры, по поводу нашей работы. Не исключаю и дальнейших провокаций со стороны спецслужб, которые будут делать все, чтобы спрятать злоупотребление этой власти. Но, вряд ли им это удастся. В СБУ и Минобороны есть честные офицеры, которые предоставляли нам информацию, данные, которые помогли раскрыть все эти нарушения  и я надеюсь, что в дальнейшем также будут помогать нам в установлении истины. 

Наступил момент, когда мы должны говорить правду, осознать всю опасность, в которую втягивает наше государство этот преступный режим. 

- Какова реакция парламента на работу комиссии?

В составе комиссии работают представители Партии регионов, БЮТ, Блока Литвина и коммунистов. За создание ВСК проголосовали все фракции, кроме НУ-НС, которая изначально отказалась от работы в комиссии по вполне понятным причинам. Такая позиция является ярким свидетельством, насколько представители пропрезидентской силы в Верховной Раде заинтересованы в «объективности» и необходимости выявления всех преступлений и нарушений законодательства в поставках вооружения в Грузию. 

- Неужели, правда, как это утверждают представители СБУ, что во время военного конфликта на территории Грузии не было украинских военных специалистов? Есть  большое сомнение, что поставки зенитно-ракетные комплексов ЗРК и других новых систем вооружений проводились без участия наших спецов?

- ЗРК сложное вооружение и оно требует серьезных навыков. Поскольку сбит не один российский самолет, то сначала у нас возникли подозрения, что военные специалисты участвовали в конфликте. А ведь за их участие моральную ответственность несет Украина. Я уже не говорю уже о том, что присутствие специалистов в Грузии во время боевых действий противоречит отношениям Украины и России. Ведь никто не отменял задекларированные нашей страной, и скрепленные межгосударственными договорами, отношения с Россией на основе добрососедства и взаимопомощи.

Затем наши подозрения подтвердились. ВСК получила списки специалистов. Мы перепроверили эти списки, и я могу сказать - есть 99% вероятности того, что украинские военные специалисты находились на территории Грузии во время конфликта. Когда 13-14 августа их эвакуировали в Украину, в спешном порядке уволив из ГК «Укроборонсервис», по возвращению домой все они дали подписку о неразглашении. Более того, все они серьезно опасаются за свою безопасность. 

Впрочем, более детальное расследование об их пребывании в Грузии во время боевых действий, с участием Генеральной прокуратуры, будет возможным тогда, когда все причастные к этому скандалу лица будут отстранены от власти. 

- А когда Генпрокуратура сможет приступить к более детальному расследованию?

- Если нам дадут возможность выступить в Верховной Раде и представить неопровержимые доказательства, по которым будут возбуждены уголовные дела и проведено объективное и качественное расследование. 

- Некоторые СМИ утверждали, что ВСК не имеет конкретных документов, на которые вы ссылаетесь?

- Мы говорим о конкретных фактах и показываем конкретные документы и, заметьте, что за три месяца со стороны пропрезидентских сил и государственных ведомств нет ни одного четкого ответа. Они говорят о каких-то якобы законных поставках, о ненарушении военно-технического сотрудничества, о ненарушении норм международного права. Мы это не отрицаем. Мы об этом вообще не говорим. Мы говорим о том, что снимали с боевого дежурства ЗРК, за бесценок продавали боевое оружие, которое стоит дороже. 

Почему они на эту тему уже три месяца упорно молчат, а Ехануров и Наливайченко упорно игнорируют ВСК. За все время ее работы они, несмотря на неоднократные приглашения, ни разу не явились на заседание следственной комиссии. 

Средства за поставленное оружие фактически отмывались и размывались различными структурами, фирмочками-однодневками при «Укрспецэкспорте». Все это свидетельствует о незаконности этих поставок. Кроме того, обратите внимание, за последние четыре года Украина продала оружия на $2,5 млрд, из них в бюджет страны поступило только $200 миллионов. Вот сколько попало в госбюджет, а где же остальное? 

- Как вы оцениваете перспективы дальнейшей работы комиссии?

- Мы выступим с отчетом в парламенте, а дальше будем продолжать наше расследование. При этом, сроков давности у этих материалов нет. Мы располагаем информацией, которая свидетельствует, что именно личные отношения президентов Украины Виктора Ющенко и Грузии Михаила Саакашвили стали одной из причин незаконных поставок украинского оружия Тбилиси.

Нам есть о чем дополнительно говорить, но мы сегодня, до рассмотрения в сессионном зале Верховной Рады, пытаемся оценить масштабы ущерба, который был нанесен не только обороноспособности нашей армии, национальной безопасности, но и оценить объем потерянных государством средств, уплывших мимо бюджета. 

- По Вашим прогнозам, какая будет поддержка в парламенте результатов расследования ВСК?

- Я думаю, что парламент прекрасно все понимает, и тут давно все ясно. Вопрос в другом, а именно в том, что события на Кавказе изменили мир. Мы увидели, что эта авантюрная политика могла втянуть и Украину в военный конфликт.  

Я не думаю, что украинское общество сегодня положительно оценивает данное обстоятельство. Люди не готовы к тому, чтобы на нашей земле гремели выстрелы автоматов. Я думаю, что как раз фактор несогласия общества с такой политикой, сделает все возможное для появления у народа надежды на избавление от этого президента и его окружения. Я уверен, что народ даст им справедливую оценку, как и по справедливости оценит то, что они сделали со страной. 

- Сколько еще продлится работа комиссии?

- В постановлении парламента четко сказано - мы просим продлить деятельность ВСК до мая месяца 2009 года. 

Мы намерены и обязательно, если парламент поручит, расследуем обстоятельства захвата судна «Фаина» на котором было вооружение, которое, на мой взгляд, направлялось не столько в Кению, сколько в Южный Судан и многие другие вопросы... Да, я отдаю себе отчет, что сама тема экспорта оружия Украиной в нынешних условиях небезопасна. 

- В прессе появилась информация, что руководство «Укрспецэкспорта» не исключает, что будет подавать на Вас в суд за распространение неправдивой информации?

- Почему же они раньше не подали в суд? Три месяца идет расследование. Мы показываем документы, я озвучиваю то, что решает комиссия, что мы принимаем на своем заседании, что мы выясняем. Я просто вынужден как председатель делать соответствующие сообщения. Члены комиссии подписали отчет… 

Вы знаете, их приемы понятны, они заговаривают тему, они переключают внимание лично на меня. Все эти демарши с воинскими званиями, они хотят дискредитировать меня, потому что мне выступать в Верховной Раде. 

- В свое время, когда президентом был Леонид Кучма, уже был скандал, связанный с поставками Украиной военной техники, в частности РЛС «Кольчуга»?

- Это был вымысел, спецоперация. Не исключено, с подачи зарубежных спецслужб для того, чтобы расшатать ситуацию внутри Украины и подтолкнуть ее к досрочным президентским выборам. Показательно, что этой темой тогда активно воспользовались политические силы близкие к Ющенко. Возможно, он рассчитывал, стать президентом, после отставки Кучмы. 

Тогда международным сообществом в отношении Украины были предприняты беспрецедентные санкции. Страна пострадала. А сегодня она страдает как раз наоборот - от действий коррумпированной властной верхушки, которая цинично и нагло демонстрирует полное игнорирование законов и Конституции Украины. 

Беседовал Петр Семеняка

Отчет Времненной следственной комиссии Верховной Рады Украины по вопросам выяснения обстоятельств и установления фактов поставок в Грузию украинской военной техники с нарушениями законодательства Украины и норм международного права (публикуется на языке оригинала)

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України

з  питань з’ясування обставин та встановлення фактів поставки до Грузії української військової техніки з порушенням

законодавства України та норм міжнародного права

01008, м.Київ-8, вул. М. Грушевського, 5, т. (044)255-41-25, ф. (044) 255-41-05,

e-mail:Konovaliuk.Valerii@rada.gov.ua

ЗВІТ

тимчасової слідчої Комісії щодо з’ясування обставин і встановлення фактів поставок до Грузії української військової техніки з порушенням законодавства України та норм міжнародного права

Створена Постановою Верховної Ради України від 02 вересня 2008 року Тимчасова слідча комісія (далі - ТСК) проаналізувала подані відповідними державними органами матеріали стосовно поставок до Грузії військової техніки і озброєнь. 

Обставини, пов’язані з поставками, з’ясовувалися безпосередньо на деяких підприємствах і арсеналах озброєння. Члени Комісії виїжджали з цією метою до Південної Осетії. Здійснити таку поїздку до Грузії не вдалося через відмову керівництва Міністерства закордонних справ України сприяти її організації. 

Подані до Комісії матеріали дають підставу зробити висновок, що поставки військової техніки до Грузії здійснювалися за укладеними угодами і договорами відповідно до програм військово-технічного співробітництва. Обмежень чи заборони з боку ООН експорту до цієї країни товарів військового призначення не встановлено. Але при здійсненні поставок не завжди враховувалась необхідність підтримання на належному рівні боєздатності і боєготовності вітчизняних Збройних Сил, а також політичні та економічні наслідки поставок зброї у конкретній військово-політичній обстановці.

В основоположних правових документах, які регулюють діяльність у сфері міжнародних передач (експорту) озброєнь (Закон України « Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання», закони України «Про службу безпеки України», «Про розвідувальні органи України», затверджена Указом Президента України «Концепція військово-технічного співробітництва з іншими державами на період до 2010 року», Указ Президента України «Про розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері військового співробітництва з іноземними державами», «Про додаткові заходи щодо вдосконалення контролю у сфері міжнародного співробітництва», «Питання Державної служби експортного контролю України» та ін.) наголошується на необхідності як дотримання міжнародних зобов’язань щодо нерозповсюдження зброї масового знищення, засобів її доставки, заборони або обмеження поставок товарів військового призначення в окремі держави відповідно до рішень Ради Безпеки ООН, так і  врахування національних інтересів України – політичних, економічних, військових, захист яких визначено пріоритетним при здійсненні державної політики в галузі військово-технічного співробітництва з іншими країнами та державного експортного контролю. 

Крім обмежень, які застосовуються у галузі військово-технічного співробітництва з окремими державами відповідно до резолюцій Ради Безпеки ООН, певні вимоги встановлені також Принципами, що регулюють передачі звичайних озброєнь (прийняті в рамках ОБСЄ у листопаді 1993 року). Згідно з цим документом, держави – учасники ОБСЄ мають утримуватися від передачі звичайних озброєнь та пов’язаних з ними технологій, якщо така передача може загрожувати національній безпеці інших держав, вести до затягування чи загострення збройних конфліктів.

У цьому контексті в одному з документів Міністерства закордонних справ України серед держав, з якими Україні варто утримуватися від військово-технічного співробітництва, - була названа Грузія. 

Загострення відносин між Грузією і Російською Федерацією – державами, що є стратегічними партнерами України, вимагало особливо зваженого підходу до питань військово-технічного співробітництва і співпраці у військовій сфері, стриманості, сприяння недопущенню збройного конфлікту в України був унікальний шанс виступити посередником у врегулюванні конфліктної ситуації і відвернути застосування зброї, який не тільки не був використаний, а, навпаки, саме в період, що безпосередньо передував конфлікту, здійснювалися особливо інтенсивні і масштабні поставки української зброї, яка була використана грузинською стороною під час нападу на Цхінвал та інші населені пункти Південної Осетії. Що саме Грузія першою розпочала воєнні дії, визнав нещодавно президент цієї країни. 

Так, з 27 травня по 08 серпня 2008 року до Грузії було поставлено: 25 корабельних систем залпового вогню «Град М», зенітно-ракетний комплекс «Бук-М1», який перебував у Збройних Силах України на бойовому чергуванні, 4 станції радіотехнічної розвідки «Кольчуга», 15 бойових модулів «Шквал»,  16 бронетранспортерів, комплекс радіоперешкод «Мандат», 1, 8 млн. набоїв великого калібру та багато іншого озброєння.

Раніше у великих масштабах поставлялися танки, літаки, вертольоти, бойові катери, артилерійські системи, кулемети, гранатомети, автомати та інше.

Крім того, до Комісії надійшли дані, які свідчать про те, що Україна надавала допомогу Грузії в підготовці військових фахівців:

- у 2005 -2006 рр. на базі Львівського танкоремонтного заводу навчались водінню та правилам експлуатації бойової техніки до 30 грузинських водіїв танків Т-72 і бойових машин піхоти БМП-2; 

- з вересня 2007 р. по травень 2008 р. в Україні 25 курсантів батумської авіаційної школи навчалися управлінню вертольотами (Мі-8,Мі-24) та літаками (АН-2); 

- з середині січня по квітень 2008 р. на грузинській авіабазі «Новоалексіїївка» група українських військових інструкторів (6 чоловік, старший – майор І.Никоненко) проводила підготовку екіпажів вертольотів Мі-24 і Мі-8 грузинських ВВС. З квітня по червень 2008 року там же проведена перепідготовка пілотів вертольотів Мі-8 на управління Мі-24. 

У другій половині 2008 р. в Україні планувалось здійснити підготовку офіцерського складу для комплектування підрозділів, оснащених ЗРК «Бук». 

Напередодні конфлікту в у червні-липні 2008 р. значна група українських фахівців з танкоремонтних заводів (Житомирський-з ремонту БМП, Львівський – танки Т-72, Миколаївський – БТР) здійснювали відновлення бронетанкової техніки, зосередженої в районі м. Горі. В  результаті виконаної ними роботи бронетанковий парк сухопутних військ Грузії до початку воєнних дій істотно підвищив свою боєготовність. Зараз ця інформація перевіряється. 

Керівники Міністерства оборони України, Міністерства закордонних справ України, РНБОУ, Служби безпеки України, ДП «Укрспецекспорт» наголошують на тому, що зброя, яка поставлялася до Грузії, не є наступальною і що українські громадяни не брали участі у воєнних діях у Південній Осетії, що Грузія не є «проблемною» країною, а експортовані до цієї держави товари військового призначення, зокрема, «Бук-М1» не є наступальною зброєю. 

Такі твердження викликають подив. Грузинська армія була оснащена за рахунок поставок з України величезною кількістю саме наступальної зброї (танки, БМП, БТР, артилерійська система «Піон», установки залпового вогню «Град», вертольоти та інше), яка була використана під час нападу на Південну Осетію. Застосування цієї зброї призвело до знищення багатьох цивільних об’єктів і систем життєзабезпечення, викликало численні жертви серед мирного населення, в чому члени ТСК мали можливість переконатися під час перебування в м. Цхінвал. Про неправомірні дії грузинської сторони повідомлялося у кореспонденції журналістів Британської компанії BBС, яка викликала широкий резонанс у світі. 

Щодо участі українських фахівців, у тому числі військових, які нібито навчали грузинських військовослужбовців, як користуватися поставленою зброєю, то керівники МОУ,СБУ,Секретаріату РНБОУ стверджують, що всі вони були відкликані одразу, як вибухнув збройний конфлікт між Грузією і Південною Осетією. Між тим членам Комісії осетинськими властями були названі прізвища українських громадян, які, за інформацією                          Південно-Осетинської сторони їх інформацією, брали участь у воєнних діях (Пилипчук Д.Г., Меновщик О.І., Понаморенко Є.М., Гопций В.П., Кабанец В.І., Вербицький В.Т., Паниматка О.С., Коптєв М.М., Вербицький Ю.І., Тихонов Р.Г. та інші), пред’явлені відповідні документи. 

Ці повідомлення також перевіряються. 

В окремих випадках в Грузію поставлялись найсучасніші зразки озброєнь, якими оснащена українська армія, причому вони знімалися з бойового чергування. За вказівкою Президента України від 03 жовтня 2005 року здійснена поставка зенітно-ракетного дивізіону «Бук-М1». У листі на ім’я Президента з цього приводу, поданому керівником ДК «Укрспецекспорт» Бондатчуком С.В. і погодженому з Міністром оборони України Гриценком А.С., зазначалося, що поставка згаданого комплексу відповідатиме чинному законодавству України і міжнародному праву, але «прийняття остаточного рішення з цього питання потребує врахування наступних обставин і можливих негативних наслідків», оскільки  дивізіони «Бук-М1», які є у бойовому складі Збройних Сил України, мають забезпечувати прикриття визначеного переліку важливих державних об’єктів. «Виведення із бойового складу дивізіону «Бук-М1», - говорилося у листі, - знизить можливості Повітряних Сил по прикриттю цих об’єктів. Крім того, негативне ставлення до такого рішення з боку Росії може ускладнити реалізацію заходів по відновленню небоєздатних комплектів та продовженню їх ресурсу із залученням підприємств РФ». 

На засіданні ТСК перший заступник начальника Генерального штабу Збройних Сил України генерал-полковник Цицюрський М. М. підтвердив, що згаданий комплекс був поставлений до Грузії за прямою вказівкою Президента України. 

Застереження фахівців були ігноровані. 

Розслідуванням встановлено, що поставки військової техніки і озброєнь здійснювались за цінами значно нижчими ніж ті, що існують на світовому ринку озброєнь та які пропонувались іншими контрагентами, а також в 5-6 разів дешевше, ніж визначалися ціна за контрактами.

Так, зенітно-ракетний комплекс «Бук-М1» був реалізований Грузії за 20 млн. у.о., тоді як Пакистан пропонував за такий комплекс 100 млн. у.о. На рахунок Міністерства оборони України за його реалізацію надійшло всього 37,7 млн. грн. 

Все це не можна розглядати інакше, як свідоме оснащення грузинської армії сучасною зброєю для бойових дій. Підстави для такого висновку дає також демонстративна підтримка Президентом України В.Ющенком грузинської агресії проти Південної Осетії. 

Реалізацію Грузії військової техніки за «мінімальними» цінами керівництво «Укрспецекспорту» пояснює великими обсягами поставок спецтехніки, а також перспективністю цього ринку для подальшого співробітництва. Члени Комісії не вважають ці пояснення обґрунтованими і такими, що відповідають інтересам держави. 

На порушення Закону України «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» Міністерство оборони України не одержало належних коштів, які надійшли від реалізації військової техніки, що поставлялася до Грузії, і мали надійти до Державного бюджету України для використання в інтересах оборони держави. В цілому за останні 4 роки експорт зброї склав щонайменше 2, 5 млрд. у.о., а до Державного бюджету було зараховано всього близько 200 млн.у.о. 

Потребують додаткового з’ясування обставини, пов’язані з пожежею на складі боєприпасів в районі м. Лозова Харківської області. За твердженнями Генерального директора «Укрспецекспорту» Бондарчука С.В., що були опубліковані у пресі, безпосередньо перед виникненням пожежі із зазначеної бази були здійсненні значні поставки боєприпасів. Це дало привід для припущень, які висловлювались у ЗМІ, нібито пожежа була організована свідомо з метою приховати, які боєприпаси і до яких країн поставлялися. Не виключалась можливість поставки їх до Грузії. Керівництво «Укрспецекспорту» відмовилось надати необхідну інформацію з цього питання. З’ясувати ці обставини має Генеральна прокуратура України під час розслідування. 

Як керівництво «Укрспецекспорту», так і відповідальні працівники РНБОУ підтверджують, що поставки військової зброї й зараз не припиняються.  Це мотивується відсутністю заборони з боку ООН і наявністю відповідних контрактів. 

Здійснення ТСК покладених на неї функцій утруднюється тим, що керівники деяких державних органів не тільки не сприяють діяльності Комісії, а й відмовляються надавати їй відповідні документи і пояснення. Формальні відписки на запити ТСК надійшли від Секретаріату РНБОУ (заступник Секретаря РНБОУ Гавриш С.Б.), Міністерства оборони України ( Єхануров Ю.І.), Служби безпеки України (Наливайченко В.О.), «Укрспецекспорту» (Бондарчук С.В.), що є прямим порушенням положень Конституції України щодо статусу народного депутата України та вимог Закону «Про Комітети Верховної Ради України». 

Міністр оборони України Єхануров Ю.І., в.о. голови Служби безпеки України Наливайченко В.О. демонстративно відмовляються з’являтися на засідання Комісії. Посадовці ДК «Укрспецекспорт», які за дорученням керівництва цієї організації брали участь у  засіданні ТСК 26 вересня 2008 року, відмовилися надати інформацію з питань, віднесених до повноважень Комісії. У відповідь на звернення ТСК з цього приводу до Кабінету Міністрів України перший віце-прем’єр-міністр України  Турчинов О.В. послався на те, що ДК «Укрспецекспорт» підпорядкована безпосередньо Президенту України, а тому Кабінет Міністрів не має можливості вплинути на його працівників.

Керівництво Служби безпеки України (Наливайченко В.О.) вдалося до безпідставних звинувачень на адресу Комісії, її голови у «розголошені таємних документів», зміст яких був оприлюднений у ЗМІ ще до створення ТСК. З метою скомпрометувати ТСК в «Урядовому кур’єрі» була опублікована так звана «Заява Апарату РНБО», у якій Комісія звинувачувалась в «некомпетентності» і «необґрунтованості» заяв, які нібито робляться від імені Комісії. Зміст заяв від ТСК перекручується. 

За результатами проведеної ТСК роботи на сьогодні є підстави зробити такі попередні висновки. Зброя постачалась до Грузії відповідно до укладених угод, але поставки в ряді випадків здійснювалась на шкоду боєздатності і боєготовності Збройних Сил України і зі значними втратами для держави.

Грузинська армія оснащалася сучасною військовою технікою і озброєннями без урахування негативних  політичних наслідків для України. Українська держава фактично була втягнута у збройний конфлікт на боці країни, яка здійснила агресію. 

Позиція, зайнята політичним керівництвом України у конфлікті навколо Південної Осетії і яка знайшла своє втілення в інтенсивних поставках Грузії зброї, у тому числі наступальної, призвела до небезпечного погіршення відносин з стратегічним партнером  - Російською Федерацією та ще більшого згортання військово-технічного співробітництва з Росією на шкоду національним інтересам України, її обороноздатності. Реальною є можливість відмови Росії в найближчі роки від поставок українських комплектуючих для виробництва продукції оборонного призначення. Як визнавав генеральний директор ДК «Укрспецекспорту» Бондарчук В.С, це «поставить підприємства вітчизняної оборонки на коліна». 

За повідомленням представника Міністерства оборони України, Росія вже заморозила програму створення спільного підприємства з модернізації зенітно-ракетних комплексів («ЗРК С-300» - один з найбільш ходових товарів, що користуються попитом за кордоном), а також відмовилась від поставок на українські підприємства комплектуючих, без яких модернізація даного виду озброєння неможлива. З величезними труднощами може зіткнутися виробниче об’єднання «Мотор - Січ», яке виробляє двигуни для російських вертольотів,оскільки Росія збирається розгорнути власне виробництво цієї продукції. 

За словами Бондарчука В.С., через 2-3 роки Україні просто нічим буде торгувати. Втративши вітчизняний ВПК, без зброї залишаться і Збройні Сили України. 

У цій ситуації дивує позиція керівників Міноборони, СБУ, Секретаріату РНБО, інших державних органів, які не ставлять принципово цих питань перед політичним керівництвом держави. Так, Служба безпеки України фактично усунулась від здійснення аналізу економічних і політичних наслідків військово-технічного співробітництва, хоча ця функція  покладена на неї Указом Президента України «Про розмежування повноважень центральних органів виконавчої влади у сфері військового співробітництва з іноземними державами». 

Позиція, зайнята Президентом України В.Ющенка у зв’язку з грузино-осетинським та грузино-російським конфліктами, що проявилася в інтенсифікації поставок української зброї в Грузію напередодні війни, не відповідає вимогам Конституції України і завдала серйозної шкоди економічним і політичним інтересам держави.

Комісія вважає за необхідне:

- звернути увагу Президента України, керівників державних органів, причетних до вирішення питань, пов’язаних з поставкою зброї до Грузії, на необхідність забезпечення передусім національних інтересів нашої держави; 

- Генеральній прокуратурі України надати юридичну оцінку подіям та фактам та вирішити питання про порушення кримінальної справи щодо притягнення до відповідальності посадових осіб, з вини яких при поставках зброї до Грузії завдано шкоди інтересам України. Надати відповідь у строк, встановлений процесуальним законодавством; 

- звернути увагу Міністра оборони України Єханурова Ю.І., в.о. голови Служби безпеки України Наливайченка В.О., генерального директора «Укрспецекспорту» Бондарчука С.В. на неприпустимість ігнорування роботи ТСК, перешкоджання здійсненню покладених на неї функцій; 

- роботу ТСК продовжити. 

Вважаємо також за необхідне окремо розслідувати ситуацію з транспортуванням військової техніки вантажним судном «Фаїна», захопленим сомалійськими піратами, оскільки є сигнали, що фактично зброя (33 танки, 12 бронетранспортерів, 150 гранатометів, 6 зенітних установок «ZU - 23», 6 систем залпового вогню «Град» на інше озброєння, яке перебуває на борту судна) призначалася не Кенії (за повідомленнями ЗМІ, про це керівництво Кенії заявило офіційно), а іншій країні, поставки зброї до якої заборонені рішенням Ради безпеки ООН. Керівництво ДК «Укрспецекспорту» відмовилося надати ТСК відповідну інформацію. Тому потрібно, щоб відповідне доручення з цього приводу було дано Комісії Верховною Радою України. 

Враховуючи, що ООН надає особливого значення підвищенню відкритості (транспарентності) у військових справах, зокрема, в тому, що стосується зброї масового знищення, стрілецької зброї, оперативному повідомленню відповідних даних  до Реєстру звичайних озброєнь ООН (цим питанням присвячена спеціальна Резолюція «Транспарентність в озброєннях», ухвалена Генеральною Асамблеєю ООН на пленарному засіданні 06 грудня 2006 року), слід доручити РНБОУ розглянути питання про забезпечення максимально можливої відкритості у цих питаннях для громадськості  при збереженні комерційної таємниці і забезпечені захисту державних інтересів України.

Враховуючи, що ситуація в Закавказькому регіоні залишається напруженою і вибухонебезпечною, вважаємо за необхідне тимчасово призупинити поставку зброї до Грузії.

Члени Комісії

Коновалюк В.І., Алексєєв І. В., Гриневецький С. Р., Бондик В. А., Осика С. Г., Петрук М. М.

4 грудня 2008 року